ЧОРНА СУБОТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ

Чорна субота європейської дипломатії.

Що може бути сумніше, ніж вид танцюючого європейського міністра з диктатором і кривавим реваншистом? Напевно, офіційні переговори глави європейської держави, яка претендує на гегемонію в ЄС, з цим самим диктатором і кривавим реваншистом, але не в жорсткому і безкомпромісному форматі, а в затишній, дружній обстановці, за келихом вина.

На жаль, але вчора ми спостерігали не «криваві танці” Карін Кнайсль і не робочу зустріч Ангели Меркель, а чорну суботу, яка ознаменувала смерть європейської дипломатії.

Забавно, але напередодні першої за чотири роки двосторонньої зустрічі Путіна і Меркель в Німеччині, від обох сторін не виходило надій на дозвіл намічених для обговорення питань. Тобто, навіть напередодні зустрічі, ніхто не відчував оптимізму щодо ККД цього дійства і, тим не менш, вона відбулася, надавши кремлівської пропаганди предостатньо їжі для того, що б заговорити про поступливою Європі і “а хто тут ізгой?”

Але все ж, одне важливе питання отримав свою відповідь і стосується він газопроводу “Північний потік – 2”, з будівництвом якого згодна канцлер Німеччини, але за умови збереження транзиту через Україну. І, на мій погляд, це плювок від фрау всім, від України до США і ось чому.

Справа в тому, що якщо “Північний потік – 2” навіть і запрацює на повну потужність, то вона, як така, не перевищить 55 млрд кубометрів на рік. У свою чергу через українську ГТС прокачується до 90 млрд (і більше) кубометрів російського газу на рік. Тобто, навіть при працюючому на максимум “Північному потоці – 2” транзит через Україну в будь-якому випадку зберігся б, тільки впав би в два рази.

Так за що ж ратує Ангела Меркель, так піклується за наш транзит? За те, що ми мали б і так, навіть без її адвокатських послуг? Але в такому разі, вона не більше ніж потрясла повітря в гостьовій резиденції Мезеберг, а не поставила жорстку і безкомпромісну умову.

Цікавий і інший момент в історії з “Північним потоком – 2”, який, по суті, схвалює канцлер Німеччини, а ось США не тільки критикують, а й готові внести цей газопровід до списку санкцій. Причому останні гучні заяви президента США Дональда Трампа стосувалися саме цього газопроводу.

Так що ж, виходить своїми танцями навколо труби Ангела Меркель виконує ще більш проактивну роль, ніж глава МЗС Австрії, кружила в обнімку з диктатором-реваншистом? Виходить – так.

Упевнений, на цьому тижні ми почуємо ще чимало подробиць про суботні розмови в Мезеберзі, але так само я впевнений і в тому, що ці подробиці не припадуть нам до смаку, як припало те біле вино, послужливо подане важким ввечором вбивці і злочинцеві в самому серці Європи.Alexander Kovalenko