КИЇВЕНЕРГО, А З НИМ І ДТЕК – ЦЕ *** ДНО. ЦЕ МРАЗОТНЕ ДНІЩЕ, ЦЕ КАРФАГЕН, ЯКИЙ МАЄ БУТИ ЗНИЩЕНИМ. НАРАХОВУЮТЬ ЯК ХОЧУТЬ. ОТ ТУПО ТОБІ ПРИХОДИТЬ РАХУНОК

Київенерго, а з ним і ДТЕК – це йо**но дно. Це мразотне дніще, це Карфаген, який має бути знищеним, а його залишки посипані сіллю, щоб там ще сто років нічого не росло.

Нараховують як хочуть. От тупо тобі приходить рахунок, а там якийсь йо**ний перерахунок, сума від балди вписана, ще якась х**ня. Ти такий, ого, треба розібратися.

Час очікування на гарячій лінії – година. Тупо так і кажуть. Йо**на година, на телефоні висіти.

Записатися в центр обслуговування – тільки через місяць, бо всі дати до того вже забиті.

Приходиш – а там йо**не пекло, останній день Помпеї. Звалище людьских тіл, крики, скандали, хтось кричить “Сестра, морфію”, когось виносять, хтось скубеться, хтось тихо конає у куточку.

В цій ситуації дуже шкода пенсіонерів, частіше бабусь, інколи дідусів, які завжди перші платять, дуже відповідально, ходять з теками з рахунками за всі 50 років, і взагалі в цьому плані молодці. Але вони повинні регулярно проходити через це пекло. Why? Cause fuck you, that’s why.

І дивишся на це все, а потім читаєш, що десчь у Канаді чувак стартап зробив – прогу, яка у реальному часі шукає постачальника електроенергії з найнижчим тарифом на даний час, і автоматитчно тебе на нього перемикає, щоб ти як цивілізована людина міг зекономити. Потім знову на Київенерго дивишся. І розумієш різрницю між Канадою та Україною, де курва Рудий Тарган заправляє всім, як той хом’як пхає активи, гроші, політиків в свою горлянку та за щоку, аж доки харя не лусне.

А тепер конструктив. Як я зрозумію, що Україна нарешті перейшла з ери феодалізу у щось більш сучасне:

– Коли у нас на енергоринку буде двадцять різних компаній. Буде реальна конкуренція, а не йо**ний мєждусобойчік з одним рудим чмом та його мінйонами.

– Коли у нас питання договорів, уточнення рахунків тощо можна буде вирішити за годину максимум, і бажано в онлайні.

– Коли Гудок заїде на кічу, де йому і місце.

– Коли у нас кожен будинок матиме на даху сонячні панелі, коли по країні будуть стояти вітряки, коли ми нарешті почнемо троха дбати про екологію.

Це поки все. Але х** мені з такими мріями.

П.С. Оце так у мене бобмить. А те що було вчора, про Олєжку та чатовку – це мені було смішно. Капіш? Отак як тут – бомбить, а отак як вчора – це просто веселюся.

Антон Ходза, блогер