Лариса Ніцой: Баби, ви подуріли? Вам пороблено?

– Дєвачкі, ми будєм паздравлять мальчікаф с дньом защітніка атєчєства, чтоби ані патом паздравілі нас с 8 марта? – чую в офісі в подруги.

– Радітєлі, пускай дєвачкі паздравят мальчікаф с дньом защітніка атєчєства, чтоби ані патом паздравілі дєвачєк с 8 марта! – чую в школах від мам. Сообщает debate.co.ua

Дозвольте запитати. Баби, ви подуріли? Це НОВЕ українське свято. Нова історія. Нове життя. Нова традиція. Чому ви тягнете сюди радянську модель 23фєвраля? Вам пороблено?

Які дєвачкі? Які мальчікі? Мами! Припиніть нав’язувати новому поколінню українчиків свої савєцькі парадигми. Це не 23 фєвраля. ЦЕ ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ!

Це наша війна «АТО», де воюють і хлопці і дівчата. Це армія волонтерів, яка складається і з хлопців, і дівчат. Це наша історія УПА. Ви знаєте скільки замордовано в таборах крім хлопців-упівців і дівчат-упівок? А ще це свято козацтва! Не можу нічого сказати про жіноцтво цієї доби, але точно 8 Марта тут ні при чому! А ще це свято ПОКРОВИ!

Жінки, станьте нарешті відповідальними. Совок у ваших головах невмирущий. У нове свято, яке нічого не має спільного з совком, ви тягнете совок! Наші діти ніяк не можуть піти вперед, наша країна товчеться на місці, бо Ви, жінки, отакими побутовими примітивними штуками прив’язуєте, як гирями, наших дітей до кровожерливої антиукраїнської доби. Відірвіться уже від неї. Включіть нове мислення.

День захисника вітчизни – це свято українського ПАТРІОТИЗМУ ! А не рюмочка для мальчікаф, штоби патом 8 марта бил бакальчік для дєвачєк.

Дякую Міністерству освіти. Вони реально зробили круто, розіславши по школах листа, як з учнями відзначити цей день у ПАТРІОТИЧНОМУ ключі.

Дякую Національному інституту пам’яті, які розробили сценарій, і Міністерство освіти його розіслало по школах. Прошу Міністерство освіти винести подяку тим притомним працівникам міністерства, які це ініціювали. А також прошу міністерство освіти надалі ще й контролювати, чи цей лист дійшов до шкіл, бо до багатьох не дійшов.

Дякую Тарасу Козлишину, добровольцю батальйону ОУН, який прийшов у школу мого сина. Дякую йому за розповідь про УПА. Дякую за розповідь про сьогоднішню війну. Дякую за проведені паралелі. Ви б бачили очі дітей! Уже давно мала б закінчитися зустріч, уже давно продзвенів дзвінок на наступний урок, а діти все не відпускали бійця. Їм було цікаво. Вони переживали. Вони розпитували. Діти вболівали. А на прощання учні тисли руки бійцю. Учні запитали дозволу його обійняти. Діти дякували. Самі.

Ось що означає СВЯТО ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ, а не блакнотікі мальчікам, штоби патом палучіть 8 марта блакнотікі дєвачкам.

І ініціатори такого НЕпатріотизму і примітиву в офісах і школах – ЖІНКИ.