«ЗСУ – це стіна, що захищає кожного з нас»: українці вітають свою армію зі святом

6 грудня в Україні відзначають День Збройних сил. Пересічні українці, волонтери, а також самі військовослужбовці цього дня діляться своїми роздумами про те, що таке українська армія. Радіо Свобода зібрало частину таких думок.

«Наше військо виросло у нас на очах», – пише журналіст і письменник Руслан Горовий. Він зазначає, що українську армію, яка була колись та яка є зараз, навіть не варто порівнювати. Сообщает www.radiosvoboda.org

«Змінилася країна, змінилася армія, змінився і я. Зі святом. В тому числі і пацанів з добробатів, бо шо б там не було, офіційно чи як, а в тому, що ми маємо зараз, величезна їхня заслуга», – наголошує він.

«Не смійте навіть порівнювати радянську армію і ЗСУ, – підтримує його волонтер Володимир Дейнека. – Окупант і визволитель не піддаються ніяким порівнянням».

Він пригадує свою службу в армії СРСР та відзначає, що саме сором за ті роки спонукав його розпочати допомогу для українських вояків, які боронять нині Україну на Донбасі, де бойові дії тривають п’ятий рік.

«Збройні сили України – це чи не найдостойніша сторінка нашого літопису» – констатує він.

Журналіст Юрій Луканов цього дня згадує тих українських воїнів, які загинули, захищаючи рідну землю.

«Ти сфотографував їх. Написав щось про кожного у репортажах з війни. А потім відкриваєш новини або ФБ і бачиш, що вбили героїв твоїх репортажів. І боляче так стає. Краще б з ними ніколи не зустрічався. Краще б жили вони мирним життям у своїх Полтавах, Івано-Франкіськах, Черкасах і займалися мирними справами… Вони за нас заплатили», – пише він, бажаючи всім українським воякам лише одного: повертатись додому живими.

Андрій Шадрін тим часом соромиться того, що недооцінював раніше українські ЗСУ, але водночас гордий з того, що тепер сам є частиною цієї «величезної, руйнівної і неспинної машини».

Пишається тим, що є «маленькою частинкою сталевої незламної сили на ім’я ЗСУ», і народний депутат Тетяна Ричкова.

«Збройні сили України – це стіна, що захищає кожного з нас. Між нами та ворогом – лише українська армія. Майже щодня вона сплачує життями своїх мужніх воїнів криваву данину за мирне існування нашої країни. Це неймовірно високий «прайс», – наголошує вона.

Про те, що таке українські Збройні сили на власному досвіді пояснює і Олександр Терещенко:

Військова Вікторія Толопа, тим часом, зазначає, що цього дня важливо пам’ятати не лише про воїнів-чоловіків.

«Нам також буває важко, ми на рівні виконуємо бойові завдання. І сказати по секрету: «Нам дуже приємно, коли нас також вітають». Разом до перемоги!», – пише вона.

Водночас ветеран війни на Донбасі Юрій Дмитренко констатує, що день ЗСУ більше не сприймається українцями як виключно «чоловіче свято».

«Українці, нарешті, зрозуміли, що потрібно годувати своє військо, щоб не прийшлось годувати чуже. Для мене за честь було і є служити з чоловіками та жінками в підрозділах ЗСУ. З добровольцями, що пішли захищати свою землю, з мобілізованими, з контрактниками, які ще до війни обрали собі професію військового чи які обрали її зараз.Захищати свою землю – то не професія, а поклик душі», – зазначає він.

«Ви змогли в одну мить перед загрозою ворога перетворилися із звичайних чоловіків у надзвичайних воїнів! Любимо, поважаємо, пишаємося та чекаємо додому з перемогою живими та здоровими! А загиблим героям вічна слава!», – пише Наталя Іванченко.

«Українська армія довела, що вона є і буде надійним фундаментом незалежності України, що вона готова адекватно, швидко та ефективно відповісти на будь-який виклик, відвести будь-яку загрозу», – привітав цього дня військовослужбовців і президент України Петро Порошенко.

Від кінця жовтня в Україні набув чинності закон, що урівнює права чоловіків і жінок на службі.

Окрім того навесні 2018-го Петро Порошенко наголошував на тому, що українська армія буде очищена від рудиментів радянсько-російської ідеології, які негативно впливають на бойовий дух українського війська.

«Люди на Донбассе по большей части не виноваты в том, что произошло» – доброволец из Северодонецка

Сергей Щеблетов на боевой позиции. Зона АТО

(Друкуємо мовою оригіналу) Сообщает www.radiosvoboda.org

Донбасс – не сепаратистский регион. Здесь много патриотов. И добробаты это подтверждают, рассказывает ветеран АТО северодончанин Сергей Щеблетов. Осенью 2014 года Сергей пошел служить в добровольческий батальон «Донбасс». Непосредственно на фронт попал весной 2015. Воевал в Широкино. Сейчас работает в северодонецком военкомате. Говорит, что хоть и проходил в свое время срочную службу, но познакомился с оружием только в батальоне «Донбасс». Воевать же решил пойти после непосредственного вторжения России в августе 2014.

– Для меня толчком стала «Иловайская трагедия». До этого не было прямого вторжения. Поставки оружия, техники, понятно, что были. Но я не верил, что Россия пойдет на открытое вторжение. А после Иловайска я понял, что нужно что-то делать.

Тогда военкоматы не охотно брали жителей Луганской и Донецкойобластей. И оставался один путь, который я видел – добробаты. Нашел в интернете анкеты и одновременно подал их и в​ «Айдар» и в «Донбасс». В итоге попал в «Донбасс». Взял сбережения, купил амуницию и сразу уехал на базу батальона в Днепропетровскую область. Там в течение месяца собирали людей. Так как после Иловайска батальон был не в лучшем состоянии.

Потом мы переехали под Киев. И там началось обучение. Я хоть и служил срочную службу, но даже не знал, что такое автомат Калашникова. Потом меня и еще 29 человек направили в учебку во Львовскую область для дополнительного обучения. А остальные отправились под Дебальцево.

В учебку едва ли не в приказном порядке отправляли, так как все хотели помогать на передке. И тогда был первый шок войны. Ведь под Дебальцево погибали те, с кем ты жил в одной палатке. Я же первый боевой опыт получил в Широкино. Там бои были каждый день.

После одного из боев в Широкино
После одного из боев в Широкино

– Есть какие-то особые воспоминания? Может запомнился какой-то случай?

– Воспоминаний много. Но если говорить о боях, то самая запоминающаяся операция была в Широкино. В нейтральной зоне стояла подбитая «бэха» сепаратистов (Боевая машина пехоты, – ред.). Она в принципе целая была. Там была сбита гусеница и пробоина в борту. Разведка сходила проверила. Она рабочая, есть боекомплект. Ну и ротный наш, царствие ему небесное, «Третий» говорит, что нужно ее вытащить.

Два дня планировали операцию и утром пошли. Никто не ожидал такой наглости, поэтому мы зашли без единого выстрела. Подогнали КРАЗ и дернули. Но один трос оборвался и «бэха» съехала в кювет. Пришлось отойти. На своих позициях пообщались, решили что все же нужно ее достать. И буквально через час пошли еще. Подошли опять без стрельбы. Зацепили ее. И когда отходили, началась стрельба. Но повезло, никто не получил ранений. И БМП мы забрали.

Та самая «бэха»
Та самая «бэха»

– Ты сам из Луганской области. Расскажи, как относишься к жителям Донбасса? К тому, что так все сложилось.

– Мы на эту тему разговаривали с хлопцами в батальоне. Там же со всей Украины были бойцы. И там дискуссии были. И я им доказывал, что народ на Донбассе по большей части не виноват в том, что произошло. То же самое можно было провернуть и западных областях. Поменять немного приоритеты, идеи вставить другие. И было бы тоже самое. Да, там много патриотов. И традиции многие сохранены, но я думаю, что там могло быть тоже самое.

И когда говорят, что у нас сепаратистский регион, я не соглашаюсь. У нас много патриотов. Те же волонтеры. Да и большинство добробатов было сформировано именно на востоке Украины.

– Ты сейчас от военкомата ходишь по школам Северодонецка. О чем рассказываешь? Как воспринимают эту войну дети?

– В основном рассказываю тоже самое, что и сейчас. Почему пошел, как попал в батальон. Где был. Отвечаю на вопросы. Вопросы самые разные. От того, что мы кушали и где спали до того, в кого мы стреляли. Вообще я хотел бы сказать, что дети сейчас очень патриотично настроены. Я даже когда в отпуск приезжал в 2015 году меня поразил один случай. Я сошел с маршрутки. По форме. И тут меня обогнала девочка и сказала спасибо! Для меня это было что-то!

Значит не зря мы что-то делаем.

Бій на сході України
Бій на сході України

– Чтобы ты сказал о современной армии? Все ли в порядке или что-то нужно менять, на твой взгляд?

– Конечно, не все нормально. Хотя это уже далеко не та армия, которая была в 2014 году. И обеспечение, и обучение совсем на другом уровне. Но если в 2015-16 годах я не встречал на фронте того советского подхода «я офицер, а ты дурак», то сейчас, к сожалению, в армию возвращается много старых офицеров, которые непонятно где были в те годы. А они по-другому не умеют.

Поэтому, на мой взгляд, сейчас нужно больше доверять молодым боевым офицерам, которые проявили себя в боях.

Томос для України і об’єднавчий собор: до цього українці йшли 100 років (огляд преси)

Хресна хода Української православної церкви Київського патріархату з нагоди відзначення Хрещення України-Руси. Київ, 28 липня 2017 року. Сообщает www.radiosvoboda.org

Майбутній об’єднавчий собор українських церков, який відбудеться 15 грудня, – це тест для всієї української православної громади на здатність об’єднатися, наголошує в «Газеті по-українськи» релігієзнавець Андрій Юраш. Він вважає, що треба довести Константинополю, усьому світу та Російській православній церкві, що українські православні мають спільну мету. Будь-які суперечності є другорядними в такому процесі, як автокефалія. Ми йшли до цього 100 років – достатній час, щоб об’єднатися заради того, що справді важливе. Головною метою країни має бути єдність та компроміс. Між українськими церковниками немає суттєвих протиріч. Можливі лише тактичні дискусії. Наприклад, щодо того, яким буде статут помісної церкви. Для цього і скликають собор. Висловлять свої точки зору. Більшістю голосів оберуть найбільш прийнятний варіант. На об’єднавчому соборі кожна церква може представити свого кандидата. Їх обговорять та прямим голосуванням оберуть предстоятеля. Будь-який єпископ може претендувати на посаду голови церкви. Навряд чи на соборі буде багато претендентів. Висуватимуть найавторитетніших, знаних представників кожної з трьох церков. Предстоятелем має стати особа, яка зможе об’єднати українське православ’я, зазначає експерт. Воєнний стан і заборона в’їзду чоловікам-росіянам від 16 до 60 років допоможуть уникнути провокацій з боку Росії, зазначає експерт.

Ввести кораблі НАТО в Азовське море запропонував президент Петро Порошенко. Військові сили країн Північноатлантичного альянсу можуть патрулювати акваторію спільно з українськими. Утім, як переконує експерт «Газети по-українськи» політолог Олег Саакян, очікувати введення кораблів НАТО не варто. Мова про символічний крок. Бо прихід кораблів Північноатлантичного альянсу означатиме ескалацію конфлікту. Такою заявою президент спонукає країни-члени НАТО до активніших дій і деякою мірою розв’язує їм руки. Показує, що можуть діяти жорсткіше, захищаючи інтереси України. Це перехід у фазу гострішого протистояння між Росією і НАТО в точці кипіння, якою є Азовське море. Перспективи протистояння в Азовському морі складні, зазначає газета. Росія в кілька разів переважає Україну у військовому потенціалі. Однак Київ недавно завершив випробування протикорабельних ракет «Нептун» (їх випробували 5 грудня в Херсонській області). Вони можуть переламати ситуацію на користь України. Але високий ризик, що Москва розв’яже повномасштабну війну в українському Причорномор’ї. Київ має шукати нестандартні підходи для ведення господарської діяльності в Азовському морі, зазначає газета.

Верховна Рада проголосувала за припинення дії Великого договору між Україною та Росією. Треба було давно денонсувати цей договір, переконує експерт газети «День», юрист-міжнародник Юрій Василенко. Відповідно до Конвенції про право міжнародних договорів, одностороннє розірвання договору, чи як реакція на його порушення, чи то в силу інших надзвичайних ситуацій, не впливає на норми відповідного договору, якщо в ньому визначається визнання кордонів між державами. Росія системно й капітально порушувала кордони держави Україна і, відповідно, згаданий договір. Попри це, вона залишається зв’язаною нормами загального міжнародного права, й за це вона несе відповідальність, переконаний юрист. Стаття називається «Не друг. Офіційно».

Глобальна економіка додає все нових факторів для падіння ціни на нафту. Відтак, як пише газета «Україна молода», Київ чекає дешевших бензину, пропан-бутану і газу для населення. Але для більшості українців найцікавішим є дещо інші наслідки нинішнього зниження вартості нафти. Адже, наприклад, плани влади упродовж двох наступних років підвищити вартість роздрібних газо- та електротарифів виглядає доволі абсурдно. Експерти видання сподіваються, що влада перегляне плани підвищення – і українці зможуть платити за блакитне паливо менше: завдяки світовій економіці і зовсім без втручання політиків–популістів. Для більшості українців, які є побутовими споживачами газу та електроенергії, – це, безумовно, гарна новина. Але зовсім не такою вона виглядає для влади: корекція ціни, якщо на неї підуть, вимагатиме змін у Держбюджеті. І в цьому випадку Кабмін буде змушений думати, як закрити «фінансову діру», що утвориться внаслідок недоотриманих коштів. Якщо, наприклад, лише за рентні платежі у наступному році планують виручити до бюджету майже 9 мільярдів гривень. Із нижчими цінами сума, безумовно, буде меншою. На цьому наголошується в матеріалі «Нижче, ще нижче…»

15 тез інтерв’ю з митрополитом УПЦ (МП) Софронієм напередодні отримання Україною томосу

У Стамбулі Вселенський патріархат підтвердив право України на незалежну православну церкву. 29 листопада затвердили текст томосу та закінчили розробку проекту установчого Статуту для української церкви. Ще до цієї події журналісти телеканалу «Настоящее время» (спільного проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») поспілкувалися з митрополитом Черкаським і Канівським Софронієм (Дмитруком)​. Цього архієрея УПЦ (Московського патріархату) вважають одним із основних прибічників канонічної автокефалії та лідером «проукраїнського крила» в УПЦ (МП).

Президент України Петро Порошенко та митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Черкаси, 20 листопада 2018 року
Президент України Петро Порошенко та митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Черкаси, 20 листопада 2018 року

Радіо Свобода зібрало основні тези розмови з митрополитом Софронієм:

Про готовність перейти до нової незалежної церкви

– З моєї точки зору, є таке і попередження, і небезпека. Випадково станеться так, що наш томос перетвориться в залежність, повну залежність від греків (…) Про це ще поки ніхто не говорить, але я думаю, що зараз ось останній Синод буде, там буде з’ясовано, там ясно буде сказано, що і як, і які напрямки. Тому моя позиція така: придивитися.

Про обрання очільника нової незалежної української церкви

– Моя думка, щоб представник або голова нашої церкви автокефальної був призначений або наданий з канонічної церкви.

Про Об’єднавчий собор

– Їх більше, тому що наших навіть якщо буде 20 – ну, я не знаю, хто це такі і чи буде їх 20 – 20, з автокефальної церкви – 14 – це 34, а їх 40. Їх більшість. Якщо ця більшість запропонує свого кандидата і виберуть за більшістю кандидата, то тоді, я буду відверто говорити, – капут. Оберуть Філарета, усі будуть налаштовані «проти», ніхто або рідко хто з наших буде переходити у цю новостворену церкву.

Митрополит Черкаський і Канівський Софроній (ліворуч). Черкаси, 20 листопада 2018 року
Митрополит Черкаський і Канівський Софроній (ліворуч). Черкаси, 20 листопада 2018 року

Про Київського патріарха Філарета

– На мою думку, це не тільки моя думка, тому що я-то прислухаюся до того, що говорять. Краще йому провести 90 років спокійно, якщо це на благо нашого народу. Тому що я завжди виступаю, виступав і говорив і буду говорити, що я готовий постраждати за своїх людей. А тому тут треба вибрати і може, якщо б йому хтось підказав, що якщо це благо для нашого народу, для нашої церкви в Україні, для нашого православ’я, то краще йому, звичайно, спокійно дожити до своїх ста років.

Глава УПЦ КП патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час молитовного заходу за томос для України. Київ, Софійська площа, 14 жовтня 2018 року
Глава УПЦ КП патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час молитовного заходу за томос для України. Київ, Софійська площа, 14 жовтня 2018 року

Про бажання єпископів переходити

– Я зібрав тут усіх своїх священиків, голосували таємно – «так» або «ні». Там не значилося ім’я, нічого не значилося, так що небезпеки у тому, що когось хтось почне утискати не було (…) Ніхто нікого не буде насилувати, хочеш – будь-ласка, не хочеш – твоя справа. Але я всіх закликаю добре вивчити питання. Тому що багато хто не знає, навіть священики достеменно не знають цього положення. А тому, коли проголосували, було сто «проти», тридцять «за», це з присутніх, і шість утрималися.

Про майбутнє священнослужителів, що не переходитимуть до незалежної церкви

– Ось, визначиться у нас церква, дадуть нам томос. Там, мабуть, буде розподіл всіх областей по Україні, куди будуть послані представники від новоствореної церкви, так будемо говорити. Що робити нашим? Де нашим діватися. Куди і де буде розміщуватися той єпископ, який прийде туди в цю область і буде призначений. І випадково чи не буде тут протистояння? А протистояння буде. Цього не уникнути.

Про можливість накладення санкцій після переходу священнослужителів

– Якщо підходити принципово до цього питання, тут нового нічого немає. Раз людина виходить із підпорядкування цієї конфесії, переходить до іншої, звісно, вони можуть щось робити. Звичайно, зняти сан або відправити у заборону, канонічно тут ніякого права не мають. Тим більше, що тут треба звертатися до Третього Вселенського собору, Ефеського (…) Постанова була, що влади ніхто ні над ким не має і кожен єпископ має свою думку і висловлює своє бажання.

Про майбутнє лавр

– Ну, так сказано, що це надбання держави і воно перейде в державу, а вже держава буде розпоряджатися, кому віддавати. Звісно, воно не буде віддано тій церкві, яка не буде значитися, як вони думають або як вони кажуть зараз. Ну, ось, адже питання не в лаврі. Уявіть собі, лавру забрали, а ось чи підуть монахи туди, куди забрали лавру. Їх що, треба закрити?

Про можливість вивозу святинь до Росії

– Що треба було вивезти до Росії, воно давно вже вивезено! Після революції і після війни. Це залишилися крупиці. Ну, як можна буде вивезти до Росії, коли у нас є кордон? Коли є межа, коли є митниця, ну, хто пропустить кого, перевіряти будуть, якщо він везтиме якусь ікону? Це все вигадка і дуже натяжка велика.

Про голосування щодо розриву зв’язків із Константинополем представниками УПЦ (МП)

– Я б так сказав, ніхто ні на кого не тиснув, ніхто нікого не примушував, але я приводив і вам приведу приклад Верховної Ради. Виступаючи, говорять дві-три людини, адже так? Ну, може ще хто-небудь, а голосують усі. Так само і тут. стояли вони, ну, дивляться, що президія сидить, президія піднімає, усі піднімають руки, ну, що, я теж буду піднімати.

Про зрив зустрічі представників УПЦ (МП) з Петром Порошенком в Українському домі

– Почалася дискусія, їхати чи не їхати, виступив один – сказав «їхати», виступив другий, третій, кілька єпископів виступили, сказали, що треба їхати. Але тут інші трошки утрималися, і так дійшло до того, що почали дзвонити, щоб президент приїхав сам в Лавру. Митрополит Онуфрій поговорив із президентом по телефону, приїзд президента поки відклали: він відмовився приїхати, ну, і наші туди ніхто не поїхав. А Симеон поїхав, поїхав, цей там був, Олександр Драбинко – він не був на соборі – і був Філарет. Я не знаю, як Філарет опинився там, але там був.

Архієрей УПЦ (МП), митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький), 13 жовтня 2018 року
Архієрей УПЦ (МП), митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький), 13 жовтня 2018 року

Про особисту зустріч із президентом

Президент України Петро Порошенко та митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Черкаси, 20 листопада 2018 року
Президент України Петро Порошенко та митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Черкаси, 20 листопада 2018 року

– Я тут з ним спілкувався, висловлював свою думку і, ну як би, побажав йому, тому що це було не попередження від мене, просто побажання, щоб він не зовсім довіряв грекам. Нас колись вчили в академії, що греки улесливі по сей день. Так нам говорили. Так що тут потрібно бути дуже обережними і дуже, ну, розумно діяти, щоб потім не було нарікань. Зараз його всі лають, ну, не всі, деякі, я буду так говорити, деякі лають, а після цього, якщо наша церква отримає томос, буде називатися автокефальною і вона не буде вільною, буде ще більше всіляких нарікань.

Президент Петро Порошенко і митрополит Софроній
Президент Петро Порошенко і митрополит Софроній

Про повний розрив між Москвою та Києвом

– Ну, я б не став ставити так питання, розриву не може бути, духовного розриву не може бути. У нас спільні святі за 400 років нашої церкви. Спільні святі, спільні канони, ну, як може мене хто-небудь всередині змусити і сказати, що преподобний Сергій був ворог України. (…) Спільні святі, я маю на увазі до революції, і я маю на увазі після революції, коли було однакове гоніння на церкву, і в Росії, і в Україні.

Про можливість мирного врегулювання питання з Москвою

– Наразі просто правильно вчинити Москві, патріарху Кирилу, не противитися тому, що є, а змиритися з тим, щоб був і мир, і благополуччя в Україні, а це також дасть свій відголос для Росії. Тому що люди б’ються лише, як говорив Достоєвський, йде війна, а поле бою – серця людські.

Про політику та церкву

– Політики є політики, вони думають, що вони все знають, все можуть і вони розумніші за нас. Ну, вибачте, я буду просто казати грубо. Ну, ми то, нас ось 90 єпископів, ну, ми то не дурні. Але нас не питають. А за нас хочуть вирішити всі питання, які для них дуже далекі. Тому що вони догматів не знають, канонів не знають, статутів не знають, від церкви далекі, ніколи, ну коли треба піти на вибори, то можуть лоба перехрестити, ось це все знання релігійне.

Митрополит Черкаський і Канівський Софроній
Митрополит Черкаський і Канівський Софроній

Про незалежну українську церкву

– Уявіть собі, незалежна Україна, з незалежною Українською церквою, багатотисячними парафіями і непростою, непростою, неповерхневою релігійністю. Але така Україна не потрібна Москві, не потрібна Америці, і не потрібна Європі. Це я Вам серйозно кажу.​

(Над підготовкою для публікації тексту інтерв’ю, яке записали журналісти телеканалу «Настоящее время», працювала Лілія Горопашна)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Андріївська церква в Києві, яку передали в безоплатне користування Вселенському патріархату. Церква збудована в 1747–1762 роках
Андріївська церква в Києві, яку передали в безоплатне користування Вселенському патріархату. Церква збудована в 1747–1762 роках

Джерело

Ахметов пошел против Медведчука: это война или холодный расчет олигархов?

В прошлую пятницу Бойко, Левочкин, Рабинович и Медведчук пошли ва-банк, проведя совместный брифинг, на котором объявили о создании проекта «Оппозиционная платформа — За житття».

Но даже эти усилия не растопили холодное к этим процессам сердце Ахметова. Яркое тому подтверждение — резкая реакция близких к последнему бизнес-партнеров Вадима Новинского о «подтанцовки власти» и еще жестче — действующего сопредседателя партии Бориса Колесникова о «подстилку» Сообщает bbcccnn.org

Группа Ахметова-Новинского-Колесникова-Вилкула контролирует большинство местных организаций партии и большинство депутатов в де-юре пока что единой фракции в ВРУ. План этой группы на данном этапе следующий:

1) Исключить Бойко и Левочкина из фракции и партии (и последующее исключение лояльных к ним депутатов очевидно, хотя это может произойти не сразу). Также, очевидно, исключат и Рабиновича, который по факту давно вышел из «Оппоблоку», но номинально есть в составе фракции, потому что покинуть ее самостоятельно для депутата-списочника означает риск потери мандата, как после выхода из фракции «Блока Петра Порошенко» лишили депутатства Николая Томенко и Егора Фирсова.

2) Переименовать фракцию в «Сильные регионы», после чего провести съезд политической партии с таким названием. Почему название партии будет именно такой? Why not? Бесспорно удачным для работы со своим базовым избирателем является слово «оппозиционный» — в противовес действующей власти и ценностям Революции достоинства, четкая идентификация с политикой прекращения войны и мира любой ценой, русский язык как второй государственной, защитой УПЦ Московского Патриархата от «вмешательства политиков в церковные вопросы »и т.д. Однако группа «газовиков» в союзе с кумом Путина Виктором Медведчуком фактически монополизировала это слово, сыграв на опережение и назвав свой проект «Оппозиционная платформа — За жизнь». Поэтому проахметовское крыло пытается переиграть другую группу, выбрав еще более удачное название для мобилизации избирателя, который ностальгирует по временам власти Партии регионов — «Сильные регионы». Просто и понятно.

3) Возглавит новую партию экс-вице-премьер и действующий сопредседатель фракции «Опоблоку» Александр Вилкул. Он станет кандидатом в президенты от «сильных регионов». От идеи выдвигать не его, а мэров Мариуполя или Запорожье — Вадима Бойченко или Владимира Буряка отказались. Что касается юридической составляющей разрыва двух групп «Опоблоку». большинство проахметовского крыла дает поле для любого маневра депутатам, которые ориентируются на «газовиков». «Газовики», очевидно, создадут новую депутатскую группу. Сейчас в парламенте таких формирований два: «Воля народа» и «Возрождение». «Оппозиционная платформа — За жизнь» станет третьей. Для создания полноценной депутатской фракции, а не группы — правовых оснований, согласно действующему законодательству, у них нет. Формально будет с партией «Оппозиционный блок» . С одной стороны — большинство партийных ячеек ориентированы на крыло Ахметова. С другой — на данный момент мы не располагаем информацией о том, у кого физически находится печать политической партии, что может усложнить процесс одной из сторон. Группа «газовиков», между тем, может просто переименовать съездом партии «За жизнь», которую возглавляет Вадим Рабинович. Так или иначе, ни для одной из групп не является проблемой купить «мертвую» партию с безупречными документами.

Относительно кандидата в президенты от союза «газовиков» во главе с Медведчуком-Рабиновичем уже есть решение, что им будет Юрий Бойко.

Рекомендация политсовета партии «За жизнь» выдвинуть Вадима Рабиновича как единого кандидата, которая была озвучена за день до совместного брифинга с Бойко — составляющая игры, где в дальнейшем  Рабинович откажется в пользу Бойко.

У последнего сейчас самый высокий рейтинг поддержки со всех экс- «регионалов».

Но баллотирования Вилкула с мощным финансовым, медийным и промышленным ресурсом «Сильных регионов» бросает ему новые вызовы,пишет издание.

Социологи отмечают, что если единым кандидатом станет Юрий Бойко, за него проголосовали бы 14% респондентов, за Тимошенко — 15,5%. Другие кандидаты, в том числе действующий президент Порошенко, набрали бы меньше 10%.

Таким образом, участие во втором туре двух кандидатов от Юго-Востока практически сводит на нет их возможность попадания во второй тур, что может быть на руку Порошенко.

Остап Дроздов: Нехай наші заробітчани поцілують тепер себе в Сp@кy …

Я про це казав ще на самих початках війни. Закрити будь-яке транспортне сполучення з Росією – це не дивертисмент і не гра на публіку. Це – стратегічна необхідність.

Цю війну я сприймаю як історичний шанс порвати всі можливі зв’язки з Росією. Сообщает bbcccnn.org

400 років не було такого шансу. 400 років, ви вдумайтеся! Війну з Росією ми повинні використати як унікальний шанс назавжди вийти, вирватися, вистрибнути, з м’ясом вишарпнутися з орбіти русского міра.

Тому ще на самих початках війни я стояв на позиціях повномасшбатного розриву стосунків із Росією, навіть якщо вони ситуативно створюють дискомфорт, незручність чи навіть збиток. Коли ти ізольовуєш свого гвалтівника, то копійки в кишені тоді не рахуєш. Російські книги – геть. Російські медіа – геть. Російську церкву – геть. Російську попсу і серіальчики – геть. Торгівлю з Росією – припинити. Літаки приземлити, човни зачохлити, поїзди – в депо. Будь-які взаємини з гвалтівником треба було обірвати ще давно, а не на п’ятому році війни. І хай наші галицькі заробітчани поцілують себе в сраку і їдуть в Підмосков’я через Білорусь.

І не треба мені розказувати про їхню тяжку долю. Треба нарешті стукнутися в голову і покинути свою звичку їздити за рублями в країну, яка тебе вбиває. Зневажаю кожного безпринципного заробітчанина в Росії. Бажаю там лишитися назавжди. А цивільні пасажири, які їздять до своїх рускіх родичів, можуть тепер заодно з’їздити в Брестську фортецю, обвішану колорадськими стрічками – дуже пізнавально вернутися на машині часу в допотопний совок. Маю надію, що слова пана Омеляна про припинення колійового сполучення з Росією буде не перевіркою на реакцію, а твердим наміром. Того самого я очікую й щодо Криму. Вважаю негідником кожного українця, який спокійненько туди їздив на пляжі. Якщо Україна визнає Крим окупованим, то будь-які стосунки з цим півостровом теж мають бути обірвані на час окупації. Включно з енергетичною та продовольчою блокадою.

Мені здається, що кілька тисяч убитих воїнів і десятки тисяч покалічених – це достатній аргумент, аби виразно вороже сприймати країну, що за поребриком.

У Порошенка закликали Тимошенко прозвітувати про її “статки, відкати і офшори”

Група народних депутатів України різних фракцій закликали лідерку “Батьківщини” Юлію Тимошенко публічно прозвітувати про походження її коштів, ймовірні хабарі та офшори.

Про це на брифінгу 7 грудня заявив голова парламентської фракції партії “Блок Петра Порошенка” Артур Герасимов. Повідомляє pravda.com.ua

“Я особисто і група народних депутатів з різних фракцій хотіла б звернутися до пані Тимошенко з вимогою дати публічні пояснення або влаштувати відкриту зустріч з нами в прямому ефірі для надання документально обґрунтованих коментарів щодо численних фактів корупції та зловживань владою, які пані Тимошенко допустила під час багаторічної діяльності у великому бізнесі, на урядових та політичних посадах”, – заявив Герасимов.

“Шановна Юлія Володимирівна, народні депутати, журналісти, та всі наші співвітчизники хочуть у прямому ефірі почути ваші відверті щирі пояснення. Уникнення  такої відповіді означатиме, що ви нехтуєте демократичними практиками та не поважаєте громадян і їх право на достовірну інформацію”, – заявив він.

“Закликаємо вас підтвердити чи спростувати наступні факти та питання: газовий монстр ЄЕСУ з якого ви прийшли в політику втридорога перепродавав газ українським споживачам, перепродавав російський газ, наданий Вам “Газпромом”, що і лягло в основу вашого незадекларованого багатства. Ще в середині 90-х ви стали мільярдеркою”, – сказав Герасимов.

За його словами, в цьому слід шукати причину того, що Тимошенко відмовилася свідчити проти “Газпрому” у Стокгольмському арбітражі та бажання ліквідувати український “Нафтогаз”.

“Наступне, за даними американського окружного суду Колумбії, Ви у 1995-1997 рр. вивели з рахунків своєї корпорації 160 млн доларів на офшорні рахунки Лазаренка та пов’язаних з ним компаній. Ви неодноразово відмовлялися давати свідчення американському правосуддю у справі Петра Лазаренка”, – заявив голова “БПП”.

Герасимов сказав, що суспільство досі не знає, чому Тимошенко називають “мамою української корупції”.

“За матеріалами розслідувань авторитетних українських медіа, свій перший офшор Ви створили ще в 1992 році на Кіпрі, називався він “Сомалі ентерпрайзес”, саме  ця компанія стала першим і головним каналом, через який з України витікали Ваші корупційного походження кошти”, – наголосив нардеп.

Герасимов заявив, що за час 2 прем’єрств Тимошенко економіка країни була в гіршому стані, ніж під час російської агресії та економічної блокади України. Зокрема, сказав, що наразі Україна змушена брати транш МВФ, щоб погасити борги за газ, який за завищеною ціною купувала Тимошенко.

Народні депутати також просять пояснити, чому у 2008 році, коли Росія напала на Грузію, Тимошенко не зробила жодної заяви на захист Грузії і дозволила російським кораблям вийти з Севастополя, а її політична сила того ж року не голосувала за визнання Росії агресором проти Грузії.

Парламентарі також дорікнули Тимошенко у зриві підписання ПДЧ з НАТО у 2008 році. Тоді вона на посаді прем’єр-міністра відмовилася взяти участь у засіданні комісії Україна-НАТО і зустрітися із генсеком НАТО.

Тимошенко також закинули коаліцію з президентом-втікачем Віктором Януковичем.

За словами Герасимова, Тимошенко і Янукович готували зміни до конституції і хотіли розділити владу в країні до 2030 року.

Голова “БПП” додав, що Тимошенко підозрюють у отриманні “відкатів” з газового контракту 2009 року, за деякими даними, консультував Тимошенко Віктор Медведчук.

Крім того нардеп заявив, що, ймовірно, у 2010 році Тимошенко отримала 4 млн євро від лівійського диктатора Муаммара Каддафі на президентську кампанію.

До того ж, нардепи закидають їй скорочення витрат на армію, заклики не чинити опір Росії у 2014 році, а також те, що вона “привела у політику” екс-міністра оборони Павла Лєбєдєва, який послабив Збройні сили.

У Тимошенко також вимагають пояснити, чи отримувала вона гроші від Ігоря Коломойського і нардепа-втікача Олександра Онищенка.

Украинцам готовят «секретные» деньги к Новому году: кто их получит

Перед Новым годом в Украине появятся новые деньги, но обзавестись ими смогут не все

Так, 17 декабря Нацбанк должен ввести монету под названием «К новогодним праздникам».

Это будет памятная монета номиналом 5 гривен, сообщается в телеграмме регулятора №50-0027/65267. Как отметили в Нацбанке, в новые деньги они постарались вложить всю свою «радость и магию».

гривна деньги

«Новый год — это не просто канун новых 12 месяцев, а одно из древнейших и загадочных торжеств, ожидания и празднования которого связаны с миром добрых сказок и магии. В общечеловеческой культурной традиции это событие, которое на протяжении веков отмечается во всех странах и на всех континентах», — говорится в документе НБУ.

Праздничные 5 гривен будут изготовлены из нейзильбера. Их тираж составит 50 тысяч штук. Масса монеты 6,5 г, диаметр — 35,0 мм.

ID-карты стали источником головной боли, проблемы огромные: биометрика оказалась ловушкой общество

Но НБУ пока держит в секрете, как будет выглядеть монета. Точнее, не публикует ее фото, оставляя довольствоваться лишь словестным описанием.

На аверсе на зеркальном фоне вверху надпись — УКРАИНА, под которым малый государственный герб, в центре — три ангела. Слева — год чеканки 2018, а внизу — номинал 5/ГРИВЕН. По кругу — стилизованное изображение снежинок и звездочек.

На реверсе монеты изображена цветная рождественская звезда (использована тампопечать) — один из символов народного обряда колядования, древний символ солнца, огня и тепла. Вокруг звезды надпись: С НОВЫМ ГОДОМ И РОЖДЕСТВОМ!

елка, новый год

Ранее же украинцев ошарашили тем, что рынок наводнили поддельные банкноты. Национальный банк отмечает наиболее частую подделку купюр номиналом 500, 100 и 50 гривен

«На данный момент ситуация по изъятию поддельных банкнот национальной и иностранной валюты является контролированной и не несет угроз. В сравнении с 9 месяцами 2017 года количество и сумма изъятых из обращения поддельных банкнот гривны сократилась на 35% и 48% соответственно», — говорится в сообщении.

Облавы на призывников в Киеве: в полиции озвучили свою версию

«Ничего незаконного не происходит…»

Украинская полиция не имеет отношения к отлавливанию призывников возле станций метро в Киеве.

Об этом OBOZREVATEL заявила спикер полиции Киева Оксана Блищик. «Полиция имеет право на проверку документов у граждан. Полиция всегда находилась возле станций метро, ничего нового не происходит», — сказала Блищик.

Что касается участия в проверке представителей военкоматов, то в полиции говорят, что это случайность. «Мы же не можем отогнать представителей военкоматов, они там просто стоят. А мы выполняем свою работу, ничего незаконного не происходит. Мы имеем право на поверхностный осмотр», — отметила Оксана Блищик.

В свою очередь в Киевском военкомате отказались прокомментировать ситуацию OBOZREVATEL, сославшись на то, что у них нет разрешения от пресс-службы Сухопутных войск. В саму пресс-службу СВ пока дозвониться не удалось.

Напомним, в Киеве возле станций метро представители военкоматов вместе с полицейскими останавливают и проверяют документы у мужчин призывного возраста. Их отвозят в военкоматы, где выясняют должны ли они сейчас пойти в армию. В Харьковской области также проводили облавы, там молодых людей также задерживали прямо на улице.

Ангела Меркель гучно пішла зі своєї посади яку обіймала протягом 18 років (відео)

Канцлер Німеччини Ангела Меркель у п’ятницю, 7 грудня, офіційно залишила посаду лідера партії Християнсько-демократичний союз (ХДС).

Вона займала її протягом 18 років, пише “obozrevatel“.

На з’їзді ХДС Меркель подякувала однопартійцям за роботу і проголосила прощальну промову, йдеться на сторінці телеканалу OstWest у Facebook (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).

“Сьогодні я хочу попрощатися зі своїми співробітниками в ХДС у центрі фонду Конрада Аденауера та подякувати за роботу, працьовитість, ідеї, критику. Це були незабутні 20 років”, — звернулася політик.

Вона підкреслила, що за роки її правління кількість безробітних у Німеччині вдалося скоротити із п’яти до двох мільйонів.

“Я не народилася ні канцлером, ні головою партії. Я завжди намагалася виконувати свою роботу по совісті. І я завжди знала, що настане день, коли я повинна буду її завершити. Це було честю для мене!” — закінчила промову Ангела Меркель.

Претендентами на посаду голови партії стали три особи:

колишній голова парламентської фракції ХДС/ХСС у бундестазі Фрідріх Мерц;

нинішній генеральний секретар ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер;

міністр охорони здоров’я Йенс Шпан.

Голосування за нового главу пройде 7 грудня. Передбачається, що вибори можуть зайняти два тури.

Найвірогіднішим переможцем є 56-річна Аннегрет Крамп-Карренбауер, пише Telegram-канал “Картковий будиночок: Європа”. Генсек ХДС вважає, що її країні потрібно звільнитися від бюрократії, дефіциту кваліфікованих працівників та високої шкідливості виробництва.

Найбільшим критиком політики Меркель із трійки кандидатів є міністр Йенс Шпан. Він вважає, що Німеччині варто посилити політику щодо РФ.

Третій претендент, Фрідріх Мерц, виступає за зміну міграційної політики.



Источник