Зібрав Бог всіх живих і вирішив кожному його вік відміряти – Притча

У цій статті пропонуємо прочитати вам притчу про те, як Бог зібрав всіх живих і вирішив кожному вік відміряти.

“Зібрав Бог всіх живих і вирішив кожному його вік відміряти”.

Про це пише Мій Світ, за матеріалами Вакурат

Першим покликав людину: «Ти, людина — істота не велика, так що тобі 20 років життя даю». «Мало…» — подумала людина, але з Богом сперечатися не стала і тихенько відійшла на бік.

А Бог тим часом покликав коня: «Тобі, кінь, 40 років життя призначаю — ти істота велика, тобі і жити довше. Але кінь змилувався: «Помилуй, Боже! 40 років з ярмом на шиї ходити, за собою плуг та віз тягати, та ще і батогом отримувати! Мені і 20 достатньо… Віддай ті, що залишилися людині, їй потрібніше».

Бог дав добро і покликав корову. На тій же підставі, що і коні, дав їй 40 років життя. Але корова відмовилася: «Спаси, Боже! 40 років за вим’я мене смикати будуть! Мені і 20 стане, а роки, що залишилися, віддай людині, їй вони потрібніші».

«Господи, помилуй! Ну куди мені 30 років на ланцюзі сидіти, гавкати на кожного та кість гризти… Давай мені 15, а останні людині віддай».

А Богові що? Віддав ще 15 років людині, покликав кота і запропонував йому 20 років життя. Але кіт подумав: як це 20 років мишатину їсти, та і відмовився від 10 років життя — теж подарував їх людині.

З тих пір так і живе людина … Спочатку 20 років свої проживає — турбот і горя не знає. Потім настають 20 років кінських: працює людина як кінь, тягне на собі віз — робота, будинок, сім’я…

Наступні 20 років — ті, що корова подарувала: «доять» людину діти, внуки… Хто на дачу, хто на машину… А потім собачі 15 років живе: удома сидить, будинок стереже, за внуками наглядає та на вулицю поглядає…

А приходять котячі роки, тут вже як повезе. Можуть, як кота по голові погладити, а можуть і під зад ногою пнути.