Чому краще не позбуватися від старого телевізора? Відповідь майстра
Телевізов тепер є в кожньому домі, у більшості сучасні телевізори так як вони мають багато зручних функцій, краще зображення, кращий звук але є одне але…
Технології – двигун прогресу. Кожні 2-3 роки техніка отримує принципово нові характеристики та поліпшення. Покращення як програмні, так і апаратні (технічні). Однак від цього техніка краще і довше служити не стала. Це і є її один величезний недолік. Сьогодні вже продаються телевізори з роздільною здатністю супервисоким – 8K (7680×4320 px), є телевізори з екраном у якого відсутня класичне світлодіодне підсвічування – OLED (органічні світлодіоди), вже понад 10 років існують телевізори з виходом в інтернет. Все є. Але немає одного. Колишньої надійності і фортеці. На жаль.
Про це пише Мій Світ, за матеріалами “Якість техніки”
Телевізор SILELIS (Шилялис) 405 D-1. Збірка Каунаський радіозавод (Литва).
Дозвіл стає вище, розміри екранів більше, а самі телевізори тонше. Деякі телевізори тепер стоять як ціла квартира або навіть квартири. Все це звичайно добре. Але питання довговічності гостро стоїть і донині. Так, зрозуміло сьогодні в телевізорах купа електроніки, купа датчиків, сенсорів і модулів. Все це розташовується на системній платі. Сучасний телевізор це комп’ютер в плоскому виконанні. Сучасний телевізор я вважаю що це панель в районі 2010 року випуску. У старих телевізорах (кінескопів) набір деталей був мінімальний і весь примітивний, все аналогове, цифрові компоненти пізніше прийшли (в 90-е), але свою головну функцію – показувати ефір вони виконували всі.
У людей в побуті досі збереглися телевізори випущені в 90-е, 80-е і навіть 70-ті роки минулого століття. І вони працюють, вони показують. Нехай звук не ідеальний (може бути навіть не працює), картинка не стерпна (шорсткості, шуми), але вони працюють. Вони включаються. На них навіть вже деталей для ремонту немає в принципі, а телевізорів по 30-40 років, але ще не зламалися. А що сучасні? А сучасні стільки прослужити не зможуть, на жаль. Сучасні в середньому років 5-8, а максимально напевно років 15. І то це стеля значення. Це максимальний ресурс на вироблення. Здавалося б так, чому? Технологічні ж! Старі можуть, а теперішні немає. Невигідно бо. Чи не вписуються таке рідкісне споживання товарів і послуг людьми в сучасний уклад споживчої економіки. Це до речі стосується всього, автомобілів тим більше. Все на потік, конвеєр оре без зупинки. Все потрібно великими обсягами збувати і всім заробляти. Про людей і їхніх гаманці зрозуміло ніхто не думає.
Телевізор LG корейської збірки
Старі телевізори дуже надійні, довговічні. Пластик так пластик у них. Міцні. Ну а що картинка? Ну да вона не така яскрава і соковита як на сучасних. Це потрібно розуміти. Це все одно що Запорожець і новий BMW порівнювати. Абсолютно різні категорії. Так ось. Можливо від непотрібності, але люди позбавляються від таких телевізорів. Продають їх, викидають або здають в магазин як «Трейд-Ін», щоб отримати знижку на новий. Може бути не всі бачать цінності в цьому. Це ж історія. Це раритет. Таких взагалі більше ніколи не буде. Ці телевізори переживуть ядерну війну. Я образно висловлююсь. Ці телевізори переживають і сучасні по часу роботи, про що говорити.
Хтось вважає це вже мотлохом, комусь не подобаються їхні великі габарити і тому люди все частіше від них позбавляються. А даремно, але звичайно це справа кожного. Є багато людей, які користуються сучасними телевізорами, але старі зберігає в гаражах і коморах, не викидають, пам’ять все-таки і справжнє якість перевірена часом)
Телевізор Funai японської збірки
Не буде більше ніколи Sony, Toshiba, Sharp, Pioneer, JVC оригінальних японських збірок в масовому сегменті з колишнім рівнем якості деталей і збірки. Один тільки Sony Trinitron чого вартий. Свого часу це був флагман ТВ-індустрії. На нього рівняти.
Зараз кругом одна комерція з упором на споживання. Контрактне виробництво. Інженери пішли, маркетологи прийшли. Так і живемо.