600 літрів на 100 км: чому у німецького супертягача був величезний розхід пального

Бліцкриг Третього рейху на території СРСР 1941 року ніяк не можна було назвати легкою прогулянкою. Серед причин, які стримували тактику блискавичного просування, була непрохідність доріг середньої смуги – болото місцями було таке, що нерідко навіть гусеничні тягачі ставали малоефективними. Саме тому німці вирішили створити машину особливої потужності, ось тільки виявилося, що витрата палива у такого автомобіля просто неймовірна.

Про це пише Мій Світ, за матеріалами DEXPENS

Історія цього унікального тягача почалася з замовлення верховного командування Третього рейху Фердинанду Порше, який повинен був зайнятися розробкою нового всюдихода. Згідно із задумом німецьких воєначальників, машина повинна була бути здатною подолати непрохідне бездоріжжя. Експлуатація тягача планувалася в першу чергу на просторах східного фронту.

Побудували очікуваний всюдихід до 1942 року, він отримав назву Porsche 175. А коли виробництво тягача налагодили на заводі Шкода в окупованій Чехословаччині, його забезпечили ще однією назвою – Skoda RSO. Конструктивно Skoda RSO була подібна скоріше на трактор, ніж на всюдихід: машину відрізняли величезні монолітні, повністю сталеві колеса, чий діаметр досягав 1,3 метра – вони навіть не оснащувалися гумовим покриттям. Ширина ж коліс становила попереду 30 сантиметрів, ззаду – 40 сантиметрів.

Відповідно і дорожній просвіт Шкоди був немаленьким – близько 450 мм, зате довжина була відносно невеликою: для автомобілів цього класу – 6,2 метра, висота – 3 метри, а ширина – 2,3 метра. Загальна маса Skoda RSO становила приблизно 7 тонн, а в рух цей гігант приводився 4-циліндровим двигуном об’ємом 6 літрів і потужністю 90 к.с. Забезпечили тягач і іншим мотором, двотактним опозитним, який являв собою половину мотора від VW Kafer (Жук). Останній був необхідний для старту основного силового агрегату, в умовах низьких температур.

Під час випробувань 1942 року в всюдихода було виявлено цілу низку недоліків, які значно позначалися на прохідності тягача в складних умовах. Серед технічних проблем і неточностей особливо виділялися дві – машина сильно буксувала під час підйому на схил, а також у неї було низьке корисне навантаження. Однак Skoda RSO все-таки був рекомендований до серійного виробництва, це рішення схвалив особисто Адольф Гітлер.

Але тягач все ж відправили на модернізацію, і вона вирішила деякі проблеми: так, наприклад, машина виявилася здатною краще справлятися з бездоріжжям, перевозила до 4 тонн вантажу, а також буксирувати причіп масою в 5 тонн. Але такі потужності стали причиною ще одного серйозного недоліку: у тягача була просто вражаюча витрата палива.

Якщо Skoda RSO рухалася по рівній поверхні, їй було потрібно близько 200 літрів на 100 кілометрів, але як тільки вона потрапляла на бездоріжжя, цей показник зростав, по суті, втричі – до 500-600 літрів. А об’єм стандартного бака тягача при цьому складав всього лише 250 літрів пального. Серед інших причин такої величезної перевитрати палива називають також ті самі повнопривідні шасі – великі повністю сталеві колеса було дуже важко привести в рух. Машина могла їздити з максимальною швидкістю в 18 км/год.

Історія величезного всюдихода німецького виробництва виявилася незавидною і недовгою: за іронією долі, тягач, який створювали спеціально для війни на Східному фронті, туди навіть не доїхав: майже всі вироблені Skoda RSO кількістю в 206 одиниць вирушили на Західний фронт, в Арденни, а там майже повністю були втрачені під час відступу німців. При цьому збереглися свідоцтва, що Skoda RSO використовували на території НДР аж до 1960-х років.