“ТАКЕ НЕ МАЄ ПОВТОРИТИСЯ”: ЯК У ЧЕХІЇ ЗГАДУВАЛИ ВТОРГНЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК 1968-ГО

Під час виступу чинного прем’єра освистали: одна з причин – його правлячу коаліцію підтримує Комуністична партія, а саме – радянські комуністи, які стали ідеологами окупації Чехословаччини.

“Україно, ми з Тобою”, “Окупанты, идите домой” – із такими гаслами у Празі згадують 50-ту річницю радянського вторгнення до Чехословаччини. Мітинг провели під російським посольством. Півстоліття тому, в ніч проти 21 серпня 1968 року, радянські танки і півмільйона військ увійшли до Чехословаччини. СРСР і сателіти з Варшавського договору вдерлися до Праги, щоб знищити демократичні реформи, і відновити справжній “соціалістичний лад”. Сообщает www.5.uaЧастині радянських десантників для операції “Дунай” видали блакитні берети, щоб скидалися на миротворців. За даними істориків, лише 1968-го від куль “совєтських” окупантів загинули щонайменше 137 осіб, понад 500 були поранені. А повністю радянська окупація завершилася лише у 1991-му, із розпадом СРСР.

Із чеськими та українськими прапорами кількасот осіб прийшли на мітинг під російським посольством у Празі. Демонстрація – частина заходів до трагічної річниці. Тоді на вулицях Праги з’явилися радянські танки, у празькому аеропорту приземлилися десятки радянських літаків, з яких висадився військовий десант. Солдатів було близько півмільйона: з кількох держав Варшавського договору, але переважно – з СРСР. Понад двісті тисяч із них вдерлися до Праги.

Загроза повторної окупації, цього разу – з боку Росії – зберігається і досі, кажуть учасники протестів. Проводять паралелі. І згадують про сучасну російську агресію – зокрема в Україні і Грузії.

“Небезпека зберігається досі. Власне, ми зараз у такій самій ситуації. Окупація може повернутися у будь-який час. Та власне вона і зараз тут, це інформаційна окупація. Танків немає, але є слова”, – пояснює організатор акції Душан Ванек.

“Надзвичайно важливо нагадувати людям про цю окупацію. Для тих, хто її пережив – це був жахливий час. Страшно було і в 50-му році. Лише у 89-му з’явився ковток свіжого повітря. Молоде покоління мусить це знати – таке не має повторитися”, – наголошує учасниця протестів Мирослава Главачкова.

Вшанування трагічних подій серпня 1968-го року відбулося і на офіційному рівні. Глава уряду, Андрей Бабіш прийшов на церемонію під будівлю Чеського радіо, де 21-го серпня відбулися найзапекліші бої цивільних з озброєними радянськими окупантами. Люди намагалися не дати агресору захопити радіомовлення і гинули від куль та під танками. Під час виступу чинного прем’єра освистали. Одна з причин – його правлячу коаліцію підтримує Комуністична партія. А саме – радянські комуністи, які стали ідеологами окупації Чехословаччини.

“Люди більше не хотіли диктатури комунізму, радянського типу. Вони просто хотіли жити у нормальному, вільному суспільстві. Вторгнення військ країн Варшавського договору зупинило процес реформ і лібералізації”, – заявив прем’єр-міністр Чехії.

До 50-річчя з дня радянського вторгнення у Празі відкрилася фотовиставка. На кадрах – танки і військові на вулицях міст і люди з плакатами: “Окупанты, идите домой”, “Не простим никогда”. Люди, що відвідують виставку, не стримують сліз. Чимало з них бачили все на власні очі.

“Я найбільше пригадую бої довкола будівлі Чеського радіо. Ми з батьками спускалися вулицею Виноградською, де розташоване радіо і я плакала від страху”, – пригадує кураторка виставки Дана Кундрова.

Вторгнення радянських військ до Чехословаччини мало на меті придушити так звану Празьку весну – процес демократичних реформ чеського уряду на чолі з Александром Дубчеком. Празька весна супроводжувалася протестами проти впливу СРСР, а цього радянська влада стерпіти не могла. Танки допомогли придушити народні повстання, повалити ліберальний уряд і зупинити процес реформ. Західні держави висловили занепокоєння ситуацією, і засудили радянське вторгнення у Раді безпеки ООН. За кілька днів Дубчек, під тиском підписав із Москвою компромісний документ, що повертав країну до “справжнього” соціалізму.