Я ПИШУ ЦІ СЛОВА НЕ ЯК РЕЧНИК МОЗ, Я ПИШУ ЇХ ЯК ПРОСТИЙ ГРОМАДЯНИН, ЩО 5 РОКІВ ТОМУ ПОЇХАВ ДО КИЄВА НА МАЙДАН.

Про честь і гідність, про нечесть і негідників

Я пишу ці слова не як речник МОЗ, я пишу їх як простий громадянин, що 5 років тому поїхав до Києва на Майдан. На той самий Майдан, котрий 30 листопада 2013 року іменем України заборонив його честь суддя Санін. Так я з лікаря-педіатра перетворився на активіста Євромайдану, змінивши теплий кабінет на холодну вулицю, лише заради того, щоб сказати владі: «ви не маєте права затикати нам рота, ви не маєте права нас бити». Щоб унеможливити такі ді для будь-якої влади назавжди. Моя історія схожа на мільйони інших. Ми усі вимагали справедливості, а отримували черговий плювок у обличчя. 9 грудня 2013 року суддя Євген Аблов, керуючись постановою Саніна зобов’язав «Беркут» розігнати Майдан, знов же іменем України. Так негідники у мантіях імененм України забороняли Революцію Гідності. Проте Майдан уперто не розганявся. Тоді інша гілка влади, уже законодавча руками(у прямому і переносному значенні цього слова) негідників з депутатськими мандатами заборонили нам боротись за свою гідність. Що було далі, ви добре знаєте: Грушевського, Небесна Сотня і втеча Януковича, якого ми вважали уособленням усіх тих негідних вчинків тодішньої влади.

Повідомляє prefiksblog.co.ua

Минуло 5 років. І знов негідні ді депутатів і суддів позбавляють нас права на гідну охорону здоров я, а суддяспікер усе той же Богдан Санін. Щось пішло не так за ці 5 років. Тому, я ще раз змінюю теплий кабінет на холодну вулицю. 15 лютого о 14:00 біля будівлі суду (м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1). До зустрічі, #прекраснілюди

Ябчанка Олександр