Іра Альчинська: “Сьогодні у нього День народження. Привіт, Жека! Я не забула. Я написала це йому коли його не стало.”.

Сьогодні у нього День народження. 20.11.

Привіт, Жека! Я не забула.

Повідомляє miysvit.pp.ua, із посиланням на morality.co.ua

Я написала це йому коли він загинув.

Женя Тєльнов. Усач. Лютий 2015. Дебальцево.

Це неможливо прийняти. Це не піддається порозумінню.

Ця ціна. Ця печаль. І цей біль.

Земля сиротіє. Розривається коло. Розривається світ. Розривається серце.

Залишається крик. Залишається шепіт. Залишається смерть. І хрести.

Це неправда. Герої вмирають. Йдуть назавжди в небо. Залишаємся ми. З нашою совістю. З нашою вірою. З нашою долею. З нашим сумом. З нашим боргом.

Ми їм винні. Вони тримали нам життя. Скільки жили. Наша черга. Ми їм винні. Кожному.

Герої вмирають. Залишаємся ми.

З цим потрібно жити. Це потрібно назавжди тримати в серці. Щоб не втратити людську гідність. Щоб не зрадити цих Воїнів. Щоб наші діти та онуки передавали цю естафету любові до своєї Землі своїм дітям та онукам.

І доки цей зв’язок буде жити – доти будуть жити Полеглі. Доти ця смерть буде виправданою. І може колись Душі Воїнів повернуться в новонароджених дітях наших дітей та онуків. Як нагорода за нашу Печаль. За нашу Пам’ять. За нашу Вірність.

Слава Воїнам України. Слава Живим і Полеглим.

Слава гіркому Болю за всіма Полеглими за свою Вітчизну. Хай наше серце болить

Я присвячую це своєму другу Усачу.

Я присвячую це всім, хто не повернувся.

Їх рідним осиротілим. І нам, живим.

За матеріалами зі сторінки Іри Альчинської