«ЗАХОДЖУ НА СЕКОНД-ХЕНД БІЛЯ МЕТРО «ДАРНИЦЯ». ПРОДАВЕЦЬ – ІНДУС. І РАПТОМ ЧУЮ ВІД НЬОГО, ТЕ ВІД ЧОГО ОБАЛДІВ 2 РАЗИ»

Я не вважаю що українська мова є абсолютним рецептом від всіх хвороб нашої країни. Було б занадто наївно так думати. Тим не менше… Заходжу на секонд-хенд біля метро «ДАРНИЦЯ».

Там іноді бувають цікаві речі для театру. Яких в звичайних магазинах не зустрінеш. Продавці там інтернаціональні. З усього світу. Від Африки до Індії. Ось власне про індуса і мова. Ще раз повторюсь. Не професор університету. Продавець секонд-хенду.

І раптом! Чую від нього гарну українську мову. І не два-три слова,а людина реально гарно і грамотно розмовляє українською.

На моє питання звідки такі знання індус трохи образився. «-Ви вважаєте мене тупим? Я в Україні три роки живу. За цей час і китайську вивчити можна! А українську хіба важко вивчити?».

І от що було відповісти йому? Важко? А деякі ж так і не вивчили. За все своє життя. Не в політиці справа. І не в ідеології. Просто для цього індуса знати українську – це норма. Без всякої політики, без програм Міністерств культури та освіти та без мітингів. Просто повага до країни без всіляких додаткових умов…