«Петя, це не ми твої, це ти наш!»: Мережу лихоманить від останнього інтерв’ю Порошенка

У Давосі наш гарант дав інтерв’ю “Bloomberg”, передає Корупція.Інфо

Каже, я тримаю пальці схрещеними і сподіваюся, що ми отримаємо транш від МВФ, як і МІЙ парламент, МІЙ уряд і МІЙ народ. Петя, це не ми твої, це ти наш! Чиновник і виконавець, від якого ми не знаємо, як позбутися. У цьому номері, зі стелею з кристалів Сваровскі, ти ж за наш рахунок вирішив оселитися? Розкіш за рахунок найбіднішого в Європі народу. Ти що, зовсім з мізками не дружить ?! Скільки особисто я заплатила за золоте напилення на стінах твого номера ?!

Такими обуреними питаннями розпочала свою свіжу статтю публіцист і письменник Олена Ксантопулос.

Скільки у нас там в офшорах ?! Два річних бюджети або три? А цей наш найголовніший тримає пальці схрещеними, щоб повісити ще один мільярд на нас і наших дітей? Міжнародні лихварі, починаючи з цього року, почнуть вимагати повернення позиченого – всього від 14, 5 до 16 млрд. Доларів протягом 3 років. Петя розуміє, що віддавати нічим, все вкрадено, в тому числі і його «сім’єю». Тому і тримає пальці схрещеними. Віддасть новим боргом і підвищенням цін на газ для населення. Вже пообіцяв. Уже погодився.

Представляти аграрний комплекс України привіз в Давос частину свого «сім’ї» – невістку і Косюка. І сам відзвітував за виконану роботу. Осінь, каже, була хорошою – а минулої осені зустрілися ми і реформи. Тьху! Приїхав голова сільради з родиною і кумами, і відзвітував про виконану роботу. Прибрехав, де тільки зміг, але на то він і голова радгоспу…

Тільки що подивилася фільм «The Post» з Меріл Стріп і Томом Хенксом. Цей фільм, як і «Darkest Hour» про Черчілля, номінований на Оскар. В цьому році є чим мізкам і душі порадіти. В руки двом газетам «The Washington Post» і «The New-York Times» потрапили секретні матеріали про війну у В’єтнамі. Президент Джонсон і міністр Оборони Макнамара знали, що війна у В’єтнамі не закінчиться перемогою і все одно посилали туди американських хлопців воювати і гинути, щоб відтягнути приниження від поразки. Ці дві газети надрукували секретні матеріали, хоча на них чинили неймовірний тиск. Після того, як вийшла перша стаття, на обидві газети уряд США подав до суду. Але суддя виніс виправдувальний вирок, сказавши, що преса є вільною, а не провладною.

В цьому і полягає демократія. А головний редактор «The Washington Post» видав слова, які можна підтягнути до сучасної України – якщо промовчимо про злочини цього (президента), за ним з’явитися точно такий же, а потім знову точно такий же …

Ось так риють собі могилу – мовчанням! Там шум у нас піднявся через інтерв’ю Портнова. Я ніяк не реагувала, думала важливіші речі є, про які варто написати.

Тут треба відокремити Влащенко від самого інтерв’ю. Влащенко для мене не журналіст. Журналіст – це коли тобі за твою позицію не платять. Це коли за твою позицію тебе поважають. Є таке поняття, що зникає з української журналістики – некуплена позиція. Інтерв’ю Портнова? Знаєте, якби у мене була можливість, я б у кожного з «папередників» взяла інтерв’ю, розговоривши їх на договорняки з Петром і його кодлом. Два дні тому, після чергового «суду над Януковичем», його адвокат сказав «Крим був платою за високі посади». Я вже про це два роки пишу. Нічого нового, але перша ластівка з того боку.

З приводу взятого у Портнова інтерв’ю, прочитала багато обурених коментарів. В тому числі, і на сторінці у Роксолани Хмари. Там написано «дикий ганьба!»

Хочу всім цим протестуючих відповісти ось що: в дикому ганьбу ми живемо з вами з 2010 року і ганьба цей міцнішає з кожним днем. Дика ганьба – це коли у тебе тричі судимий і двічі відсидівший президент. Дика ганьба – це коли у тебе такий президент, як Порошенко, кров від крові і плоть від плоті від своєї кремлівської матки, що не втомлюється плодити режими для України. – зазначила публіцист.