СОЛДАТ ЗВЕРНУВСЯ ДО ВЛАДИ: НЕ СУДИТИ ВАС, НЕ ПО ЕФІРАХ ВОДИТИ, А ПРОСТО СТРІЛЯТИ. КУЛЮ В ПОТИЛИЦЮ І ЗАПЕВНЯЮ — У ПЕКЛІ БУДУТЬ ВАМ РАДІ

Сьогодні вранці я думаю про безкарність та вседозволеність мафії — грьобана сволота, яка дозволяє собі вбивати людей посеред білого дня! І це не на війні — це на вільній землі!

Ці вбивають, поліцаї б’ють та знущаються, сепаратисти в Раді голови підіймають, чиновники грабують, а політики усе за собачі будки та агентів кремля розповідають, і ще нас повчають, як нам жити й чи жити нам взагалі.. Пише www.infopole.pp.ua

Ми знаємо, як нам жити. Ми знаємо, як навести лад. Ми маємо просто вас вбити. І тоді усе буде гаразд. Вбити. Повісити. Знищити. Одного гарного літнього дня. Ранком. Зібрати до купи. На стадіоні. І потім скласти десь штабелями. На холодному бетоні. Й підпалити. Усіх разом. Щоб не лишалось од вас жодної згадки!

Вбивці Небесної сотні, нелюди-злочинці, «вори в законі», нардепи від 16 січня, усі як один в вишиванках «патріоти» нової хвилі — «розенблати» і «голубани» — спотворене обличчя нової влади. Не судити вас, не по ефірах водити, а просто стріляти. Кулю в потилицю і запевняю — у пеклі будуть вам раді.

Ось тоді реформи такими темпами підуть, що Лі Куан Ю нам позаздрить. І збудуємо омріяну квітучу країну за рік або два. А доти будемо страждати, і з вітряками воювати. А вони усе будуть надалі нас вбивати, та по тюрьмах саджати. Зверхньо повчати й розповідати за те, як нам жити на своїй Богом даній землі.

«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом..»