“Через сльози все розпливалось перед очима”. Вічна пам’ять!

Захищаючи українську землю від російських окупантів на сході, загинув уродженець села Саджавка, що на Коломийщині, Ігор Вишенько (Єгер).

Від сумної звістки, мороз по шкірі, затремтіли не тільки руки і ноги, а й кожна клітиночка мозку, відчуття клубка в горлі не давало дихати, а через сльози все розпливалось перед очима.

Він хотів, щоб ми жили під мирним небом, захищав нас від клятих орків, які прийшли на нашу землю нас вбивати. Захищаючи Україну у бою під Донецьком, нажаль загинув.

Односельчани глибоко сумують за Ігорем, адже згадка про нього тільки в добрих спогадах.

На превеликий жаль війна забирає найкращих. Не можливо підібрати слів, щоб передати всю біль яку відчуває душа. Герої не вмирають! Вічна слава герою! Вічна пам’ять герою!