Ось він крик душі воїна ЗСУ: “Ви питаєте, що таке ПЕKЛО?.. А я вам відповім… ПЕKЛО — це коли приїжджаєш з “НУЛЯ” додому і бачиш…”
Що таке ПЕКЛО?.. ПЕКЛО — це коли приїжджаєш з “НУЛЯ” додому і бачиш байдужі обличчя людей.
ПЕКЛО — це коли перші тижні засинаєш тільки під звук телевізора або радіо, тому що незвична тиша давить на мозок. Хтось під горілку, хтось під транквілізатори,…. у кожного по-своєму.
ПЕКЛО — це коли твої сусіди не вітаються з тобою, тому що або соромно їм, або наплювати на все.
ПЕКЛО — це коли твої колишні друзі по цивільному життю не знають де ти, як ти, що з тобою, і навіть не телефонують. А може і знати не хочуть, хз, свої проблеми вирішують.
ПЕКЛО — це коли бачиш ужраних в драбадан здоровенних червонопиких ДОВ….ІВ типу чоловічої статі
ПЕКЛО — це коли в черзі чуєш, як довго, серйозно і на нервах обговорюють якусь не вартуючу ні копійки ХІ.НЮ
ПЕКЛО — це коли сходив на сеанс психо-соціальної реабілітації, на якому соплива, нафарбована в усі кольори веселки, юна матрьошка нав’язливо розпитує, скільки ЛЮДЕЙ ВБИВ ТИ … “ЛЮДЕЙ”, прикиньте …
ПЕКЛО — це … ще маса багато різних “це” …
ПЕКЛО — це тоді коли тебе засуджують за те, що ти ризикував заради людей, які тепер не цінують твій спокійний сон, які не знають ні болю, ні запахів крові, поту і пороху.
Війна не ПЕКЛО.
ПЕКЛО — це невдячність і неповага.
Ось чому ми хочемо назад. До своїх. Де тебе поважають. Де ти свій серед своїх..