Плакали всі, навіть стіни! у Дніпро привезли молодого хлопця, якого пoбратим ціною влaснoгo життя витягнyв з того світу

Про це написав директор лікарні імені Мечникова Сергій Риженко. Він розповів, що коли Петра привезли, він був майже непритомний і не міг говорити: Дружини, доньки та матусі тут проливають ріки сліз і все заради Перемоги… В реанімації Мечникова плачуть навіть стіни.

Обличчя Петра було повністю залите кров’ю, майже непритомний, не може говорити. День за днем, місяць за місяцем, тяжкі поранення та героїчні виживання, пише InfoFakt.

Мама і сестра міцно тримали за руки Петра, а він писав їм, що любить їх.

Величезний уламок снаряду розсік обличчя, поламавши щелепу, вийшов через шию. Ціною свого життя друг витяг з-під обстрілу, але сам загинув.

За лічені години “швидкою” (директор Радий Шевченко) Петра було доставлено до Мечникова. Перелито літри втраченої крові. Стан стабілізувався, їсти може тільки через зонд, але настрій бадьорий.

Вдома двоє дітей по 18 років, двійнята -дівчинка і хлопчик, які з нетерпінням чекають на батька. Тяжке життя, праця шахтарем загартувала.

Не скаржиться, тільки очі видають радість сьогоднішньої зустрічі. Лікарі задоволені, після відшкодування втраченої крові проведуть кілька операцій, і життя налагодиться.

Мама тішиться і дякує Богу та лікарям за сина. Ще одне українське життя врятоване в лікарні Мечникова.