Тут є багато різних думок про поведінку Путіна та церкви МП. А тепер увага…
Тут є багато різних думок про поведінку Путіна та церкви МП. Але все це взаємо звязано.
Про це пише Сергій Медвідь на своїй сторінці у фейсбук.
Я вам викладу свою думку, яку я озвучив ще у 2009 році у книзі “Сценарій для України”.
Так от, коротко – те, що московська влада має імперські замашки то це факт. І ще, на початку 2000-х, оточення Путіна почало над тим працювати, що якщо Росія – імперія, то має бути і імператор (цар). І Росія до цього готова. Їм краще ” батюшка царь”, чим ходити на вибори. І ви, сьогодні, самі можете пересвідчитись, що психологія росіян, мало чим відрізняються, від психології населення ще царської росії.
А що таке – “цар”? Це – помазаник божий, якого обирають на Помістному соборі російської православної церкви (РПЦ), потім мажуть елеєм, як символ звязку із вищими силами. І для цього не обов’язково мати якесь царське коріння. Це, коли беруть визначену людину, і голосують за неї на Помістному соборі РПЦ, ну майже так як голосували за Кирила (Гундяєва).
А тепер увага – дві третини православних РПЦ знаходиться на території України. Із 711 делегатів Собору, який відбувся у 2009 році, окрім різношерстних делегатів, конкретно від Росії було – 290 делегатів, України – 195, Білорусії – 47.
Стратеги створення російської імперії, усі ці роки Путіну вуха “прожужали”, що тільки приєднуємо до себе Україну, проводимо Помісний собор, мажемо тебе елеєм, і ти вже “царь”, а ми усі придворна челядь, і для чого нам якісь вибори, все довічно. І плювали ми на демократію. І головне все по християнському “закону”, все по правилах і ніхто нічого проти не скаже. Он же є у інших країнах королі.
Питання лише стало у спадкоємцях. Адже у Путіна лише дочки. Тому Путін офіційно і розвівся, щоб потім таємно женитися на тій коханці яка народила йому сина. По неофіційних даних у нього уже зараз два сини.
Тому і Лукашенко, себе так поводить до власного народу, що вважає себе уже призначенцем царя по Білорусії. Та і українські майбутні царські призначенці, так сміливо замовляли портрети у одежах царської знаті, та купували позолочені вагон-ресторани, щоб їздити на прийом до царя. Для чого ось усій оцій українській псевдо “еліті” приймати участь у виборах, щорічно заповняти декларації, та чекати розкуркулення? А так заплатив дань цареві, отримав титул графа чи князя, і це, уже навіки тобі і твоїм нащадкам.
Адже, ви розумієте, все це не просто так. Там, про якусь демократію, уже навіть мови не могло бути. Невже ви думаєте, що ці люди, постійно чекали б на вибори, заповнювали декларації, та сиділи б і очікували – а що там вирішить народ? Ні, вони, уже бачили себе при дворі царя, і щоб ніхто не задавав питань, та не приходив з обшуком.
І пішли гроші на церкву, гроші на різні партії, гроші на підкуп, і ось коли уже здавалося майже все… І залишилося тільки “пригорнути” Україну та підставити голову під елей, а тут раз і облом… Український народ не захотів під царя та українських вельмож.
Тому і йде ось це суцільне бомбардування, і схоже, у першу чергу, там де йому обіцяли “одноголосну” підтримку царя.
Це знаєте, як мала і розбещена дитина, коли хтось не дає йому свою іграшку, то вона вирве її силою і поламає. Щоб не дісталася нікому.
Адже тепер, замість царського трону, уже світить Гаага. І голову уже варто мазати не елеєм, а зеленкою.
І це уже не у руках РПЦ та МП, а ЗСУ та українців.