Блогер: Сьогодні мені подзвонив співробітник, луганчанин. У 2014-му він ходив вечорами до захопленої будівлі СБУ щоб підтримати “наших хлопців”..

Чому я не підтримую вимоги про відставку Зеленського?

Я не хочу, щоб Зеленський пішов у відставку. І не хочу, щоб його “пішли у відставку”. Все ж 73% виборців це дуже багато. Люди вибрали цей шлях. Народ (мудрий український наш народ, а іншого у нас і немає) хотів цього. Ну ось реально, потрібно визнавати цю реальність, народ хоче цього. Ок. Я згоден. Визнаю. Але ось що в підсумку отримає народ? На жаль, але прогнозувати (попередньо проаналізувавши) можуть далеко не всі. Ага, і дивитися в завтрашній день (тут повинен бути жарт про Кличка, але не сьогодні).

Повідомляє miysvit.pp.ua, із посиланням на prefiksblog.co.ua

“А якщо щось піде не так, то ми скинемо Зеленського, як Януковоща до цього скинули …”

Еее, ні, рідні, так справа не піде. Я проти. Я хочу, щоб ви спробували. Так, я постраждаю разом з вами, але я готовий. Мені це не вперше. Я пам’ятаю початок 2014 року в Луганську. Це те саме. Я знаю що буде в майбутньому.

Мені сьогодні дзвонив мій співробітник, луганчанин. У 2014-му він ходив вечорами до захопленої будівлі СБУ щоб підтримати “наших хлопців”.

Я йому казав – “Вова, через цих хлопців,” наших хлопців “і ти і я втратимо роботу. І в Луганську буде повна срака (в сенсі” русскій мір “, що в принципі одне й те саме).”

На що Вова відповідав – “Ну не буде української компанії, так зайде російська, і ми будемо працювати на росіян, на своїх.”

“Ееее ні, Вова”, відповідав я. “Ніхто не зайде. І наші підуть і росіяни не зайдуть …”

І ось сьогодні 2019 рік. Де ж Вова? А Вова переїхав до Києва. До бандерівської хунти. А в Луганську жити зі своїми “нашими хлопцями” не хоче … І хоч би в чому-небудь я помилився … Хоч би в чомусь …

І ось сьогодні моторошне дежавю.

Так ось, мудрий мій народ. Нас чекає попереду повна срака. І я вам це говорив ще навесні. І ми повинні через це пройти. Разом з вами. І разом зі мною. Щоб потім (я не знаю скільки повинно пройти часу, але потім) ви говорили собі й один одному – “Ти що, хочеш, щоб було так, як при Зеленському? – Еее, ні, вистачить нам цього!”

Захотіли, щоб було як в Луганську сьогодні? – Ок. Беріть. А я подивлюся.

Я вас попереджав!

Бачили очі що вибрали — їжте хоч повилазьте!

Андрей Серебрянский