“Вся мережа засіяна постами, як в Україні важко жити. Причім серед волаючих є ті які зовсім не бідують” – Volodymyr Kadushkevych

Volodymyr Kadushkevych

Вся мережа засіяна постами, як в Україні важко жити, роботи нема, зарплати низькі, тарифи високі і тощо. Причім серед волаючих є ті які зовсім не бідують. Намагаючись проаналізувати звідки така масовість цього процесу прийшов до цілком несподіваної думки -внаслідок зростання економіки, для простої людини, заробити стало простіше, але це ж втрата комфортного середовища для більшості незадоволених! Нема на кого списати свою вину в бідності! Треба щось міняти!

Дитина, мама, брат, сестра кажуть : «а чого ти бідуєш?, піди підсобником до Тараса, він же 600 грн в день платить». «Не піду, я що буду на кума працювати? Поїду краще за кордон, але поки паспорта нема піду субсидію оформляти ( або в фб замітку напишу, раптом родичі прочитають і повірять, може мене пошкодують).

А ще в багатьох цей процес пошуку винного – це звичайний стан душі, пов’язаний чи то з генами, чи то з вихованням. Так от, в даний час цей процес для певних людей УСКЛАДНЮЄТЬСЯ! От їх і рве на частини, і насправді, волаючи про відсутність можливостей вони глибоко в душі хочуть, щоб цих можливостей не з’явилось, тому що зміниться їхній зубожілий світ.

А це так страшно!