Вілкул, Новинський, Добкін, Шуфрич, Мураєв і ще 50 депутатів хочуть відмінити мовний закон у Конституційному суді

Понад 50 народних депутатів, здебільшого від «Опозиційного блоку», попросили Конституційний суд скасувати мовний закон.Відповідне звернення депутатів опублікувала прес-служба Конституційного суду. Серед підписантів документу зокрема: Олександр Вілкул, Євгеній Мураєв, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Вадим Рабінович, Тетяна Бахтєєва. Автори звернення заявляють, що мовний закон порушує права громадян на використання своєї рідної мови, якщо вона не українська. «Створюється атмосфера нетерпимості до мовного різноманіття, історичного притаманного єдиному багатонаціональному народу України», — йдеться у зверненні.Парламентарі вважають, що положення закону є дискримінацією російськомовних громадян за мовною ознакою.

Повідомляє prefiksblog.co.ua

Також підписанти звернення наголошують на тому, що була порушена процедура під час ухвалення закону, зокрема нібито засвідчені факти не персонального голосування депутатів.Вони просять Конституційний суд невідкладно відрити провадження у цій справі і розглянути його у місячний термін.Що варто знати про український мовний закон:

• 25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після цього Зеленський анонсував «ретельний аналіз закону про мову» після вступу на пост президента.
• У Верховну Раду надійшло чотири постанови про скасування закону про українську мову, які парламент відхилив під час засідання 14-го травня.
• Закон просила не підписувати громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної». Утім суд відмовився навіть розглядати позов.
• Одразу після відхилення постанов голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав законопроект.
• Згодом це зробив президент Петро Порошенко.

Законопроект покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.