ВІТАЛІЙ ПОРТНИКОВ: ЯЩИК ПАНДОРИ ВІДКРИТО: ВИСНОВКИ НЕ ЗРОБЛЕНІ

15 березня Рада Безпеки ООН збереться, щоб обговорити ситуацію в українському Криму через 5 років після окупаці півострова Росією

П’ять років тому засідання Радбезу, на яких тодішній представник Кремля цинічний Віталій Чуркін просто відмахувався від міжнародної стурбованості, стали символом розвалу післявоєнного міжнародного права. Нове засідання тільки підкреслить це безсилля права перед правом сили, пише Віталій Портников для prefiksblog.co.ua

П’ять років тому Росія фактично продемонструвала, що за наявності політичної волі і військової сили одна держава може приєднати до себе територію іншої без його згоди. Фактично було відкрито скриньку Пандори. Наслідки очевидні – можливість нових територіальних конфліктів, воєн, навіть світової війни. Одночасно було продемонстровано, що гаранті ядерних держав країні, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї, нічого не варті. Наслідки цього вже позначаються, буквально кожен день. Президент США Дональд Трамп в цьому переконується, коли танцює навколо північнокорейського диктатора Кім Чен Ина.

Здавалося б, висновки зробити було нескладно. Цивілізований світ повинен був приступити до заходів з демонтажу російського політичного режиму, щоб показати – агресія не може залишитися без покарання, міжнародне право порушувати не можна. Справа, зрештою, не в Криму, не в Україні, навіть не в Росі. Справа в дотриманні цього простого принципу. Якщо людство хоче вижити, запобігти новим війнам і Третьої Світової, російський режим повинен бути демонтований. Саме його існування – загроза життю на планеті. Крапка.

Замість цього західні політики змагаються між собою в спробах зрозуміти, як так покарати Путіна, щоб не постраждали їх економіки, щоб не образились виборці, чия дурість і недалекоглядність може позмагатися з жадібністю і боягузтвом еліт. Всі ці п’ять років ми спостерігаємо моральну капітуляцію Заходу перед силою, небажання приймати реальні рішення, посилення віри в те, що можна замінити принципи угодою. Ті, хто намагається зберегти хоча б видимість тиску, відстоює санкці, бореться за їх посилення, виглядає маргіналом. Дякую за жорсткість Заходу можна сказати самому Путіну – він то пошле отруйників в Солсбері, то втрутиться в вибори, то ще щось. А так все давно б уже забули і про Крим, і про Донбас.

Тому важливі не слова осуду, які прозвучать на Радбезі. Важливі ді.