Завдяки цій людині відкрилася страшна правда про “Голодомор 32-33 рр” для всього світу.

“Ваші мертві вибрали мене”, говорив ДЖЕЙМС МЕЙС, американський історик, який відкрив світу правду про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Саме він був автором звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-1933 рр., який започаткував висвітлення цієї теми та її подальше дослідження, і зрештою – визнання геноцидом українського народу.

Джеймс Ернест Мейс народився 18 лютого 1952 року в Маскогі, Оклахома, США. Серед його предків були індіанці з племені черокі, котрі 1835 р. були змушені переселитися туди з корінних земель у Північній Кароліні та Джорджії. Саме цим фактом Дж.Мейс пізніше пояснював своє зацікавлення геноцидами, зокрема Голодомором.

Повідомляє prefiks.win

У 1973 р. він отримав ступінь бакалавра в Університеті Оклахоми, деякий час там же вивчав у магістратурі юриспруденцію. Але покинув її і вступив у магістратуру до Університету Мічигану за спеціальністю «Російська історія». Його науковий керівник, знаний історик-україніст Роман Шпорлюк запропонував досліджувати український націонал-комунізм. 
Захист дисертації «Національний комунізм у Радянській Україні 1919—1933 рр.». забезпечив Дж.Мейсу ступінь доктора філософії з історії у 1981 р. В 1983 р. його робота була опублікована в «Гарвардській серії Україністики». Відтоді він став одним з основних американських спеціалістів з історії радянської України.

Темою Голодомору в Україні Дж.Мейс почав серйозно займатися в 1981 р., коли його запросили допомогти у створенні книги Роберта Конквеста «Жнива скорботи». В той час до 50-х роковин Голодомору українська діаспора в США докладала величезних зусиль для викриття злочинів совєтської московсткої влади проти українського народу. У поєднанні з відповідною політичною кон’юнктурою у США це призвело до створення спеціальної комісії при Конгресі США, яка мала дати оцінку Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. У 1986–1987 роках Джеймс Мейс був виконавчим директором цієї комісії, яку часто називали «комісією Мейса». Саме він займався підготовкою її звіту, в якій було зафіксовано штучний характер Голодомору і його основну мету – знищення частини української нації для її остаточного підкорення.

Фактичний матеріал для цього звіту забезпечили гарвардський проект щодо джерел про Голодомор 1932—1933 рр. (1984-1985 рр.) та організована Дж.Мейсом дослідницька програма «Усна історія українського голоду 1932—1933 рр.». Водночас зібрані матеріали були видані в окремому тритомнику. Пізніше, в 1990-х роках Джеймс Мейс подарував 200 годин аудіозаписів безцінних свідчень бібліотеці Верховної Ради України.

У 1993 р. Джейм Мейс переїхав в Україну – країну, яку він сприймав як свою. Тут він одружився з Наталією Дзюбенко, та жив у Києві, на Троєщині. У 1995-2004 рр. був професором Києво-Могилянської академії, у 2001- 2002 рр. — професором Міжнародного Християнського університету в Києві. Викладав етнополітику, політику США та Канади й політику Центральної та Східної Європи. А також працював у газеті «День» (1997- 2004 рр.). Всі, хто мав щастя спілкуватися та працювати із ним, насамперед відзначають його щирість, приязність, відданість своїй роботі, яку сприймав як місію, та любов до України.

“Не можна займатися історією Голокосту та не стати хоч би напівєвреєм, як не можна займатися історією Голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем», – написав він якось у своїй колонці в газеті «День». До слова, саме йому ми завдячуємо традицією вшановувати пам’ять жертв Голодомору свічкою у вікні.

Його серце зупинилося на 53 році життя 3 травня 2004 року. Він похований на Байковому цвинтарі у Києві.
26 листопада 2005 р. президент України В. Ющенко нагородив Джеймса Мейса орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня. Його іменем названі вулиці у Києві та Броварах.