МАМА ДО ОСТАННЬОГО СПОДІВАЛАСЯ, ЩО ВІН ЖИВИЙ. РУСЛАНУ БУЛО 20 РОКІВ. СЬОГОДНІ, 6 БЕРЕЗНЯ, ВІН НАЗАВЖДИ ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ

Мама до останнього сподівалася, що він живий. Хоча востаннє син телефонував наприкінці серпня 2014 року. «Нас обстрілюють, мені дуже страшно», – останнє, що боєць встиг сказати матері. Тоді українські військові виходили з Іловайського котла.

Сьогодні, 6 березня, Руслан Дейнеко повернувся додому – з ним попрощалися на Харківщині.

Повідомляє prefiksblog.co.ua

Руслану було 20 років, він пішов на службу за контрактом до 92-ї окремої механізованої бригади за півроку до війни, був членом екіпажу САУ. До зони бойових дій його відправили 24 серпня 2014-го – військові мали допомогти вийти побратимам, які потрапили в Іловайський котел. Але їхню колону знищили на підході до Іловайська, у САУ Руслана влучив снаряд. Зв’язок з ним пропав 28 серпня.

Протягом двох років маму Руслана тероризували шахраї, які розповідали, що син у полоні. А його останки були поховані на Кушумському цвинтарі під Запоріжжям з табличкою «невідомий боєць».

Вічна пам’ять загиблому Герою!

Повернись живим