Нові тарифи на газ і інший курс долара: До яких змін варто готуватися українцям у жовтні

В Україні другий місяць осені може запам’ятатися новими тарифами на газ, рекордним курсом долара і виведенням з обігу частини грошей. При цьому традиційно у жовтні починається масштабне оформлення субсидій та подорожчання частини імпорту.

Перерахунок субсидій

Повідомляє miysvit.pp.ua, із посиланням на Патріоти України.

З 1 жовтня українці, які самостійно опалюють свої будинки і квартири газом, мають або спалювати менше, або платити більше. Кабінет міністрів ще у травні скоротив норматив на витрату блакитного палива. Щоправда, нові правила набудуть чинності із середини осені, коли офіційно розпочнеться опалювальний сезон.

Отже, якщо раніше на опалення кожного кубометра площі компенсували 4,5 кубометри газу, зараз – 4 куби. І якщо замість чотирьох витрачати, наприклад, п’ять кубометрів, субсидія не покриватиме зайвий куб. Для прикладу, в минулому опалювальному сезоні на будинок площею 100 квадратних метрів виділяли 450 кубів газу. Цей обсяг палива компенсувала субсидія.

У цьому ж опалювальному сезоні на такий самий будинок максимум виділять 400 кубів. І якщо витратити 450, то за «зайві» 50 кубометрів доведеться заплатити близько 315 грн (сума може відрізнятися залежно від постачальника).

До слова, згідно з чинною постановою, в Україні субсидії перераховують кілька разів на рік – на опалювальний і неопалювальний сезон.

Зараз українці отримують «комунальні знижки» з урахуванням ще торішніх зарплат і пенсій. У жовтні розмір знижки порахують відповідно до доходу сім’ї за перші шість місяців цього року. Зросли соціальні стандарти (пенсії, мінімальна зарплата), тому і субсидії при перерахунку виявляться нижчими. Наприклад, сім’я з трьох осіб із двома мінімальними зарплатами до перерахунку могла віддавати за комуналку приблизно 780 грн. В цей опалювальний сезон така сама сім’я із двома вже підвищеними мінімалками зможе платити вже 1203 грн.

Подорожчання газу

Уже у жовтні черговий перерахунок, зазначають і у «Нафтогазі», і в експертному середовищі, призведе до подорожчання. «Із завершенням теплої пори року очікується підвищення попиту на газ і можливе зростання цін на нього – як на європейському ринку, так і в Україні», – пояснюють у компанії.

Зимове подорожчання за різними оцінками може бути від 10 до 15%. Так, аналітик Максим Пархоменко вважає, що блакитне паливо виросте в ціні приблизно на 10%. При цьому експерт припускає, що причина такого подорожчання – девальвація гривні. Самі ж енергоресурси у валюті істотно не зміняться в ціні.

На Українській енергетичній біржі ще в січні тисяча кубометрів газу продавалася за 9,8 тис. грн, а зараз – за 5,5 тис. Глава біржового комітету Олексій Дубовський прогнозує: ціна коливатиметься від $145 за тис. куб. м у вересні до $215 – у листопаді. «Загалом європейський ринок перенасичений природним газом. На основі ф’ючерсних цін контрактів на наступний місяць і квартал можна зробити висновок, що різких змін ціни найближчим часом чекати не варто. Серед факторів впливу можна визначити поставки скрапленого газу (LNG) у Європу, що зокрема залежить від попиту на ресурс в країнах Азії, котирування нафти і, безумовно, погодних умов», – прогнозує експерт.

НБУ також вважає, що ціни значно зростуть ближче до зими. В інфляційному звіті зазначено: очікується, що у третьому кварталі поточного року ціни на природний газ стабілізуються, а надалі помірно зростатимуть. Раніше регулятор озвучував можливу динаміку подорожчання у межах 15%.

Новий курс долара

Другий місяць осені почнеться із плавного зміцнення гривні. Аналітики сходяться на думці: або долар подешевшає до нового рекорду, або ж залишиться у стабільному діапазоні. Це відбувається на тлі рекордного обсягу купівель українських боргових цінних паперів (ОВДП) з боку іноземців.

Аналітик Вадим Іосуб пояснює: крім купівлі ОВДП є й інші причини для зміцнення. Баланс попиту та пропозиції на ринку дозволяє поступово знижувати вартість валюти. При цьому Національний банк намагається знизити темпи такої тенденції.

«Зміцненню гривні сприяв аукціон Мінфіну з розміщення ОВДП, що відбувся у вівторок. Завдяки йому вдалося залучити 13,2 млрд грн. Однак попит нерезидентів на держоблігації – не єдина причина зміцнення гривні. Про це можна судити завдяки тому, що вже після цього аукціону, останнього у поточному місяці, в середу і четвер гривня продовжила зміцнюватися», – пояснює експерт.

За оцінками Іосуба, долар до 5 жовтня може досягти рекордної з грудня 2015-го позначки – 23,7 грн/$. На найближчий тиждень експерт прогнозує банківський курс 23,5/2,8 грн/$.

«Минулого тижня долар значно знизився щодо гривні на всіх сегментах валютного ринку на 1,7-2,2%. Так, з минулого четверга офіційний курс долара США, встановлений НБУ, знизився з 24,67 грн до 24,12 грн (-2,2%). Попит/пропозиція долара на міжбанку, за даними компанії «Укрділінг», за цей самий час знизилися з 24,55/24,58 до 24,13/24,16″, – зазначає аналітик.

Менш позитивний прогноз озвучує керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин. Він вважає, що, найімовірніше, долар перебуватиме у межах наявної позначки.

«Це відбувається на тлі того, що Національний банк України провів фінальну зустріч із місією Міжнародного валютного фонду з приводу фінансової підтримки країни. Ймовірно, у найближчій перспективі гривня збереже стабільність і торгуватиметься у діапазоні 24-24,1 грн. За долар», – прогнозує Шевчишин.

Заборонять частину грошей

У жовтні в Україні перестануть приймати як платіжний засіб монети номіналом одна, дві і п’ять копійок. Їх прийматимуть тільки у трьох банках («Ощаді», «Приваті» і «Авалі») і обмінюватимуть на монети або купюри великого номіналу. Але рівно через три роки одну, дві і п’ять копійок більше не прийматимуть і для обміну.

«Крім того, почнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 і 5-ти, 25 копійок поки залишаться у готівковому обігу. Ними можна буде розплачуватися», – пояснили в НБУ.

Крім того, з’явиться купюра номіналом у 1000 грн. Глава НБУ Яків Смолій, презентуючи нововведення, пояснив: номінальні доходи українців збільшилися, гривня втратила частину своєї вартості, тому вже немає сенсу друкувати одну, дві, п’ять гривень. Вони швидко зношуються, а реальна купівельна спроможність цих купюр низька.

«З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже практично не використовують монети дрібних номіналів, зате з’явилася потреба у банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень», – зазначає регулятор.