«Поява ПЦУ назавжди позбавила Московського патріарха необґрунтованих претензій на провідну роль у православному світі», — Портников

«Зрозуміло, що це лише документальне завершення процесу. Насправді все тільки починається. Російська православна церква і політичне керівництво Росії будуть і далі намагатися зробити все можливе, щоб перешкодити визнанню ПЦУ світовим православ’ям. Витрачатимуться мільйони доларів, будуть діяти пропагандистські і дипломатичні апарати церкви і держави. До спроб перешкодити становленню української церкви будуть залучати ієрархів і прихожан Російської православної церкви в Україні – їх змусять відвідувати православних ієрархів світу і доводити, що «єдиною канонічною церквою» України є не українська, а російська церква. Але процес будівництва нової церкви це вже не зупинить, я б навіть сказав – прискорить. Тому що паралельно з процесом цього будівництва буде відбуватися процес розкладання і деградації чужої церкви на українській землі.

Звичайно, процес визнання автокефалії Православної церкви України не буде швидким – це зовсім не те ж саме, що визнати незалежність держави. Але за кілька десятиліть ми просто забудемо про сумніви і проблеми, мало хто навіть згадає, що колись в Україні була не українська, а російська церква. І мало хто зможе відповісти на питання – а чому власне так було, чому процес визнання нової церкви був таким непростим. Тому що це абсолютно природно – своя країна і своя церква, тим більше в такій великій країні.

Поява Православної церкви України вже сьогодні докорінно змінила розклад сил у православному світі. Вона нагадала про можливості Вселенського патріархату, вона продемонструвала, що насправді означає лікувати розкол і що таке – провокування розколу серед вірян. Вона назавжди позбавила Московського патріарха необґрунтованих претензій на провідну роль у православному світі. І це – ще до підписання томосу!

Сам процес визнання іншими православними церквами нової сестри-церкви буде не менш вражаючим. Самі спроби зупинити визнання цієї церкви будуть щоденними сеансами самовикриття і ганьби, демонстрацією того, хто думає про Бога і людей, а хто – про політику і Путіна. Так що не варто сумніватися в історичній значущості процесу становлення нової церкви – і для нас, і для тих, хто буде намагатися йому перешкодити».

Джерело