ПРОТИ НЬОГО Я БУЛА З САМОГО ПОЧАТКУ. ТАК Я ПРО ПОРОШЕНКА. Я РОЗРИВАЛА ЙОГО ПОРТРЕТ НА КАМЕРУ.. – АКТИВІСТКА

Про розірвання портрета Порошенка і як мене не посадили, переоцінку та єдність

Проти нього я була з самого початку. Мені було неприйнятно, що ця людина стала Президентом моєї країни. Мені категорично не подобався вибір більшості українців.

Повідомляєprefiksblog.co.ua

Мені казали – “дай йому шанс”, але я іронічно посміхалася і казала, а чого вони хочуть од олігарха? Бо не за олігархів стояв Майдан! І ще казала запально якісь шаблонні речі в сьому ж дусі.

Мене дратувала його усмішечка і родина, яку він так затишно пхав публіці, щоб показати себе у вигідному світлі, ніж він був, як мені тоді здавалося. Я безжально викреслювала людей, які його підтримували.

Так, я про Порошенка.

Більше того, я свого часу запустила флешмоб, розриваючи на відео портрет чинного Президента, підтримуючи тоді Юрія Хорта, якого, як підкреслював сам тимчасово утриманий в СІЗО, затримали /головне/ через розірвання портрету.

Лише пізніше глянувши на се збоку я зрозуміла, що Хорт просто зачепився за подібне, бо таким маніпулювати було дуже вигідно у його ситуації. Зрештою, його відпустили.

Дозволю ще трішки відійти вбік, що коли я сього року таки познайомилася з Хортом наживо на смолоскипній ході в Києві до дня народження Бандери, то се був такий собі сомовпевнений бунтівний зазнайко, який боявся, що його нове пальто забруднять
смолоскипними каплями. Бо він і прийшов на захід не так, що дуже прагнув, а тому що друг його взяв з собою, а він любить коли йде справжній бунт, а не якась там хода)

Який чомусь дозволяв собі жартувати щодо моєї феміністичної позиції. Та завзято розповідав, як він пхався на марш рівності і їм, лицарям, по пиці чомусь давали)

І, зізнаюся, мені було прикро чути від людини, яку я захищала ціною свого авторитету, якісь насмішечки і провокативні речі, бо мої погляди не відповідали його позиціям. Та я інтелігентно віджартовувалась і не велася на подібне.

Потім знову Хорта вистачило на моїй сторінці на головне зло в нашій країні, якщо ви не знали – геїв. І попрощався, видаливши.

Слідуючи своєму “упоротому” розумінню націоналізму, він наступною справою здирав портрети Шевченка у модерному баченні на виставці в метро міста Києва . І я не була здивована.

Хоч до тієї фінальної “мистецької крапки” намагалася поважати його за бунтівний націоналістичний дух проти “системи”.
Та якщо се базується лише на розірванні портрета Президента країни і боротьбі з геями та “не з таким мистецтвом” , то вибачте, але се не націоналізм, бо є інші більш реальні проблеми. Але дитина маленька, але дитинка бавиться. Най і на вигляд доросла людина.

Так до чого се я? До того, що насправді, як виявилося, хороші герої можуть бути поганими. І навпаки. Таке воно м’ятежне та неоднозначне життя.

І я каюся, що я так нерозумно, бо на емоціях, оцінювала ситуацію, робила невірні висновки і дії, підбурювала інших людей на розірвання портретів Президента. Пробачте мене за непоміркованість, я реально помилялася.

Бо навіть якби се була правда про те, що Хорта посадили в СІЗО за розірвання одного портрету Президента, то мене б вже /тим паче/ було посаджено за подібний флешмоб. А так – справжня демократія.

З часом я почала намагалася прискіпливіше оцінювати дії Порошенка. Перечитуючи різні новини та аналізуючи їх. І п’ятий канал я теж, між іншим, не дивилася. І дивно, але він мені почав подобатися. Своїм високим рівнем інтелекту, виваженістю, мудрістю, лише проукраїнськими вектором, який відмежовується від країни окупанта на різних рівнях.

Бачила і помилки /ще не було таких президентів, які їх не робили/, але бачила і позитив, а не суцільну #зраду, яку помічали більшість, але вперто не хотіли бачити і позитивні зрушення.

Для мене особисто найвагоміші моменти, вибачте, не ковбаса на столі кожного дня /хоч се теж було б непогано, але всьому свій час/, а щоб моя країна по-справжньому встала на ноги і стала окремою незалежною державою, а не чиєюсь колонією. Тому мені важливо, що відбулася декомунізація, ми укріпили свою оборонну здатність, маємо безвіз і можливість вільно подорожувати. В нас пройшли початкові процеси децентралізації, правоохоронної системи, зміни в сфері системи здоров’я, ми отримали релігійну автономність од Росії, яку ми не мали сотнями літ, ми маємо 35 відсотків української музики на радіо і українські фільми в широкому прокаті, значно зросла кількість україномовних книг. Хоч про багато що з перерахованого ми раніше могли лише мріяти. Так, разом з тим багато ще не дороблено та зроблено, але се й неможливо зробити за такий короткий час.

І, головне, наша країна під керівництвом Порошенка втрималася під вагою різношерстості поглядів українців. І хай не повномасштабної, але війни з Росією, що, зрештою, багатьох і налаштувало проти нього.

І я не хочу, щоб всі ці здобутки прийшов і знівелював та зруйнував якийсь Зе, який лише здатний на примітивний антиукраїнський гумор, тому я то 95-й квартал ніколи не любила. Зокрема, не смішного коміка. При детальній оцінці, як виявилося, не з надто високим рівнем інтелекту і гопівськими замашками. Навіть без ґрунтовної президентської програми, а лише маючи в арсеналі солодкі обіцянки та яскраві відео з живими емоціями, якими вас так просто взяли.

Моя країна варта кращого.

Звісно, можна припустити на якусь одну тисячну відсотка, що Зе може виявитися хорошим Президентом, але навряд чи б він встиг так зрозуміти основи в політиці та державотворенні, щоб не тільки засвоїти їх, а й зробити якісь дієві конструктивні справи. Не той рівень інтелекту.

Мені страшно не те, що ми помилимося в Зе, раптом вибравши його, а те що ціною такої помилки в сей час може бути втрата держави. Для мене се найстрашніше.

Не можна перетворюватися в таких собі безсенсових “хортів-бунтівників” , щоб бунтувати аби бунтувати, як се продемонструвало населення України аж в 30% відсотків, проголосувавши за Зе. Треба мислити зваженіше і далекоглядніше, а не бути тупо проти всіх.

Ви ж уже мали гопніка в лиці Януковича після інтелектуального Ющенка? Сподіваюсь, не забули чим се закінчилось. Бо збоку се дуже схоже на ті самі граблі. От і не треба на них наступати знову.

В першому ж турі я якраз переходила з однієї роботи на іншу, тому, на жаль, через питання з пропискою, не проголосувала. І хоч я пишу тут за Порошенка, але в першому турі президентських виборів я планувала віддати свій вибір Кошулинському, як достойному і чесному політику не тільки на словах, але і у вчинках. Хоч розуміла, що се і безнадійно, бо підтримка його кандидатури буде маленькою. Все так і сталося. Щоправда, я сподівалася, що відсоток підтримки таки буде вищий. Гадаю також, що якби Кошулинський йшов не під “шлейфом” Свободи”, яка багатьох розчарувала, то відсоток був би однозначно вищий.

Тому я буду голосувати в другому турі, як і передбачала, за український вибір – Петра Порошенка.

Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе в українців і вони теж проголосують в другому турі хай не так за Порошенка, як проти Зеленського.

На цьому моменті я б хотіла попрохати тримати при собі свою гарячу категоричність і не відфренджуватись, якщо в нас політичні погляди різняться. Як показує мій життєвий досвід, то окрім негативу та втрати друзів, се нічого не дає.

Тому прошу зважувати свій вибір у другому турі з холодним розумом та мудрістю, детально все аналізуючи.

Бо всі ми в домі Україна, бо нам тут жити. Важливо його зберегти і не втратити

Ми не маємо права на помилку – занадто висока ціна.

Роза Туманова