Тарас Чорновіл: “Я хочу повернутися до заяви Джуліані. Для нас ситуація погіршилася…”

Я думаю, про скасування візиту в Україну та планованої зустрічі з новобраним впливового американського політика, а за сумісництвом ще й особистого адвоката Дональда Трампа Рудольфа Джуліані чули й проговорили вже всі. Дещо менше число тих, хто розуміють, що це фактичний розрив взаємовідносин між чинною американською адміністракцією, Держдепом з одного боку та новою владою в Україні, яке відбулося ще до вступу на посаду преЗЄдента-новічка. На жаль, це можна трактувати саме так. І причини тут лежать доволі глибоко й стосуються аж ніяк не самої персони обраної президентом особи. Він – інфантильний персонаж, який досі ще взагалі нічого не розуміє і ні на що не впливає. Ним керують уміло й скандально. Усі ці гучні й безглузді його заяви, непослідовність у діях мають свою логіку. І логіка ця працює не на користь України.

Але я хочу повернутися до заяви Джуліані. Він сказав дуже гостру фразу, що ухвалив рішення через наявність в оточенні Володимира Зеленського людей, які є особистимо ворогами Дональда Трампа, а один з них є ворогом Сполучених Штатів Америки. І в цих словах особлива загроза й, навіть, погроза. Хто особисті вороги Дональда Трампа, ми більш-менш розуміємо. Це Сєрьожа Лєщенко, Віталій Шабунін, Артем Ситник (він формально не входить до команди) ще цілий ряд персонажів, які в різний спосіб засвітилися напередодні виборів у США. І річ не у викритті Манафорта. В американців принцип, що “якщо правда скандал, то нехай буде скандал”, ніхто не скасовував. Мова про те, що ряд осіб не лише викривали корупційні дії американця в Україні, але й свідомо впливали на результат президентських виборів у США. Вони, як Лєщенко чи Ситник, саме так і оцінювали власні дії.

Повідомляє marik.co.ua

Ну а щодо ролі того, хто є ворогом Сполучених Штатів, то віднедавна таким став куратор Зеленського олігарх Коломойський, за яким США оголосили реальне полювання, через що він не може покинути Ізраїль. Хоча, на таку “почесну відзнаку” можуть очікувати ще пару людей, яких ми поки вперто не хочемо асоціювати з командою Зеленського. Але цікаво інше. Зек-оманда ж клялася, що вони нічого спільного з усіма цими людьми не мають. Відрікалися від Лещенка, доказували незалежність від Бєні. Пробували нам доказати, якою самостійною буде політика новічка. У нас після кількох доволі гучних, хоча й абсолютно безглуздих заяв у це багато хто повірив. Але обводити навколо пальця вітчизняних зе-виборців – це одне, а обдурити американців – це зовсім інше. Там перевірили й чітко встановили. Усі контакти й реальне регенство підтверджуються. І спроби вплинути на Зеленського, щоб задеклароване стало реальністю, які велися останні пару днів, провалилися. І тоді прозвучали жорсткі заяви, за якими починаються ще жорсткіші заходи. На жаль, остаточно потерпілими будемо ми з вами. Регент уже й так сидить в Ізраїлі, інфант може туди коли завгодно дременути (Ізраїль, незалежно від політичних оцінок, своїх не видає), хоча є ще й Росія. А нам доведеться потім роками розгрібати лихо, яке накоїли ті 73% бездумного насєлєнія.

І ще одна деталь. Джуліані не лише хотів з’ясувати обставини втручання декого з наших діячів у президентські вибори в США та координуючу роль у цьому процесі американського посла пані Марі Йовановіч. Як і її роль у підриві авторитету чинного президента України та можливу участь у певній олігархічній змові. Він мав і інше завдання – уже виключно як юрист: ознайомитися з обставинами закриття НАБУ скандальної справи фірми “Бурісма”, якою керував і вигоду отримував не лише соратник Януковича Микола Злочевський, але й син тодішнього віце-президента США, а нині потенційного конкурента Трампа на виборах Джо Байдена – Гантер Байден. НАБУ, нагадаю, відібрало цю справу в ГПУ й поспіхом її закрило. От американці й хотіли поспілкуватися з новим гарантом, щоб він гарантував безстороннє й незалежне розслідування.

І, до речі, напередодні планованого візиту активізувалися випади проти Юрія Луценка, відомство якого спершу, до передачі в НАБУ, розслідувало справу “Бурісми”, а зараз могло б повернутися знову до справи. Жорсткі заяви від команди новічка доповнилися просто таки істерикою на ряді каналів. Я абсолютно не дивлюся новин на “1+1”, але того, що побачив на “24каналі” й на мураєвському “Наш” виявилося більш, ніж достатньо. Ну а Шабунін, який тепер може з категорії ворогів Трампа перекочувати в розряд ворогів США (дрібненьких, але з усіма наслідками), на каналі Садового взагалі істерику антилуценківську влаштував. Я тут не коментую інших тем щодо політичного позиціонування Юрія Луценка. Але мені здається, що і його жорстка заява проти Йовановіч, і нинішня відмова йти у відставку на перше побажання Зєлі, пов’язані з певними домовленостями з адміністрацією президента США. І активні дії зек-оманди проти цього теж зіграли свою роль у рішенні Джуліані.

У сухому залишку – для нас ситуація погіршилася. Перше: Зе таки маріонетка, яка навіть не розуміє суті інтриги посеред якої опинився.

Друге: Коломойський оцінив гроші вище за особисту безпеку й толерантність з боку США. Звідси й ідуть його антиМВФівські та антизахідні заяви (поки лише в економічній сфері) – команда олігарха та його інфанта готується до ізхоляції з західного боку. А перетнувши межу і ставши ворогом США, йому вже нема потреби стримуватися в Україні. Історія Приватбанку – яскравий приклад.

Третє – компенсувати втрату західної підтримки нічим. Так, ЄС не поспішить підтримувати зміни в політиці Трампа стосовно України. Але там вдосталь лобістів Росії, яким треба активно протистояти й вести постійну наступальну політику. Чи придатний новообраний до такої діяльності? Думаю, питання риторичне. Цементуючим фактором були пасіонарність Порошенка й тиск Вашингтона. і перше, й друге відходить в історію. Тому РФія, попри всі гучні заяви новачка, таки має підстави відкривати шампанське. Вони отримали саме те, чого хотіли, адже в Кремлі вже давно не шукають у нас проросійського президента, їм потрібний слабкий, немудрий і залежний. Такого вони й отримали. А те, що він умудрився споганити вибудувані за 5 років Порошенком відносини зі США ще до вступу на посаду, то це вже додатковий бонус.

Ну і четверте: я тут якось несідомо почав вживати до інфанта вираз на суржику: “новічок”. То зараз перечитав текст і прошу вважати, що тепер це вже свідомо. До речі, сьогодні на ТВ показували документальний сюжет про чудовий собор у Солсбері. Але то вже лірика…