У ЗЕЛЕНСЬКОГО МАЮТЬ НАМІР ЗМІНИТИ ОДИН З ГОЛОВНИХ ЗАКОНІВ, ПРИЙНЯТИХ ПРИ ПОРОШЕНКОВІ

У команді президента України Володимира Зеленського пропонують змінити ухвалений раніше закон про українську мову.

Обговорюють цю тему акуратно, але з нечисленних заяв стає зрозуміло, що коригування, швидше за все, будуть. Принаймні штрафи за порушення закону можуть скасувати.

Як у пропрезидентській партії “Слуга народу” хочуть змінювати закон про українську мову, повідомив Обозреватель.

Головне:

• У команді президента заговорили про зміни до закону про українську мову. Конкретики поки немає, але там уже виступають проти штрафів і тотальної українізації;
• Глава партії “Слуга народу” Дмитро Разумков вважає, українську потрібно популяризувати, але точно не шляхом обмежень і штрафів;
• Ймовірно, після виборів партія запропонує свої поправки до чинного закону;
• Автор закону про українську мову, народний депутат Микола Княжицький вважає риторику командою Зеленського “планом Путіна”;
• Чинний закон вносить суттєві зміни практично до усіх сфер життєдіяльності: освіта, держслужба, культура та інші.

Що пропонує команда Зеленського:

У команді “Слуги народу” поки не особливо розповідають про свої плани. В опублікованій за підсумками партійного з’їзду програмі вказане лише розпливчасте формулювання.

“Введемо гуманітарну політику, яка сприятиме культурному, громадянському та духовному єднанню громадян України. Створимо систему підтримки української мови та культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування”, — йдеться у повідомленні.

Як це розуміти? У нещодавньому інтерв’ю про позицію щодо державної мови висловився представник президента у Верховній Раді, а нині кандидат у нардепи від “Слуги народу” Руслан Стефанчук. Він зазначив, єдина державна мова в країні — українська.

“Якщо імплементація цього закону вимагатиме якихось правок, вони будуть внесені. Але концептуальна для нас річ — єдиною державною мовою в Україні є і буде українська”, — пояснив він.

Стефанчук також розповів, хто моніторитиме ефективність виконання тих чи інших законів.

“Це має стати предметом спільної діяльності держави та громадянського суспільства. Тільки громадянське суспільство має говорити: ця норма працює, а ця норма — не працює. Не працює тому, тому і тому, ось наші пропозиції, як це виправити. Буде і петиційний механізм, про який я раніше казав”, — пояснив політик.

Висловився про позицію партії і її глава Дмитро Разумков. Він вважає, що українську треба популяризувати, але точно не шляхом обмежень і штрафів.

“Треба було створювати умови для популяризації української мови, не тому, що тебе на цій темі хтось оштрафує, а щоб вигідно було говорити українською. Якщо ми говоримо про бізнес. Особливо у форматі медіаресурсів. Для друкованих ресурсів це взагалі важка ситуація. Якщо ви випускаєте газету у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях і вам, згідно із законом, треба продублювати російськомовний тираж українською, бізнес просто не окупиться — будемо реалістами”, — наголосив у інтерв’ю Стране Разумков.

При цьому сам політик наголосив, що у повсякденному житті розмовляє російською і бачить в цьому прояв свободи слова. “Я завжди говорив про те, що використовую російську мову у публічних виступах, бо вважаю це одним із аргументів свободи слова в Україні. Також це аргумент, що Росії не треба мене приходити і захищати як людину, яка розмовляє російською у моїй країні”, — пояснив Разумков.

А ось на думку автора чинного закону, народного депутата від фракції “Народний фронт” Миколи Княжицького, команда президента грає не на боці України.

“У мене є велика підозра, виходячи з минулих заяв Зеленського і його команди про те, що ця група людей виконує побажання Володимира Путіна. Людини, яка буквально вчора вкотре сказала, що “росіяни і українці — один народ”. А якщо це так, то, за його логікою, і ніякої української мови немає.

Вони намагаються різними способами вихолостити зміст закону. Вони не проти, щоб діяла норма про єдину державну мову, але вона діяла і за закону “Ківалова-Колесніченка”, який був інструментом русифікації України”, — наголосив  Княжицький.

При цьому судити про конкретну позиції, ймовірно, майбутньої правлячої партії наразі важко. По-перше, всі заяви поки позбавлені конкретики.По-друге, ні президент, ні члени команди “Слуги народу” не подали свої поправки до закону.

Можливо, на даному етапі партії не вигідно висловлювати чіткішу позицію, оскільки її виборці, за словами самого ж Разумкова, рівною мірою розмовляють українською і російською. Якщо питання і буде серйозно порушуватися, то йтиметься швидше не про скасування закону, а про внесення цілої низки змін.

Можна припустити, що партія запропонує скасувати “Уповноваженого з мовних питань”, а також штрафи за використання інших мов. Також зміни можуть стосуватися квот на рівні ЗМІ та книговидавництв.

А про що закон:

Закон про українську мову офіційно був підписаний 14 травня 2019 року. Раніше у кінці квітня його проголосувала Верховна Рада 278 голосами “за”. Він передбачає цілу низку змін:

Освіта:

Так, дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю перейде на державну мову. Російська як така буде виключена з освітньої системи, формально вона може бути як одна з мов національних меншин.

Зазначимо, що саме через активний протест угорської громади на Закарпатті у нинішній редакції закону вирішили пом’якшити навчання рідною мовою представникам корінних народів.

ЗМІ, телебачення і реклама:

Реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації та суб’єкти власності виготовляють вивіски та рекламні таблички виключно українською.

У ЗМІ зберігаються квоти. Інтернет-видання отримають право публікувати статті двома і більше мовами у разі, якщо у них буде доступна українська версія.

Окремі умови для кримськотатарських каналів, там квота українською зберігається на рівні 40%.

кінематограф:

Створені у нашій країні фільми мають демонструватися у кінотеатрах українською. Використання інших мов у фільмах можливе, але тільки із субтитрами. Іноземні фільми для показу у кінотеатрах мовою оригіналу мають титрувати. А тим фільмам, у сюжеті яких буде виявлено приниження або неповагу до державної мови, буде відмовлено у видачі ліцензії.

Культура:

Розважальні заходи, різноманітні культурні конференції та фестивалі — державною мовою.

отримання громадянства:

Кожен громадянин зобов’язаний знати українську. При цьому держава створює всі умови для її вивчення — в законі навіть прописана організація спеціальних курсів для “дорослих”, на яких кожен охочий зможе підтягнути граматику або навички спілкування. Окрему увагу буде приділено й іноземцям, які хочуть отримати громадянство — вони повинні скласти спеціальний тест на знання державної.

Необхідний рівень знання встановить Кабінет міністрів.

Буде створена Національна комісія стандартів державної мови з урахуванням рекомендації Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Саме цей орган зможе видавати сертифікати про знання української. Система перевірки рівня володіння мови адаптується до загальносвітової практики. Будуть введені відповідні сертифікати про початковий рівень (А1-А2), середній (В-1-В-2) та високий (С1-С2).

Знати мову повинні всі:

Законопроект встановлює перелік посадових осіб, які зобов’язані володіти державною мовою. Крім держслужбовців, українську зобов’язані знати: депутати всіх рівнів; офіцери, службовці за контрактом; лікарі комунальних та державних лікарень; директори шкіл; адвокати; нотаріуси, а також рядові, сержанти Національної поліції та інших правоохоронних органів.

При цьому обов’язковість використання української не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.

У наявній редакції є можливість отримати штраф. Якщо порушення відбулося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв’язку — штраф складе від 3,4 до 5,1 тисячі гривень.

За присутність неукраїнського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисячі, а у друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисячі гривень.

Порушення правил розміщення державної мови у рекламі — 5,1 до 6,8 тисячі гривень. Якщо ж держслужбовець знехтував українською, то він повинен заплатити штраф до 6,8 тисячі гривень.

Контролювати відповідність рівнів володіння мовою та можливі порушення буде Уповноважений мовний інспектор.