І ТАКЕ БУВАЄ! БІЖУ ТРАНШЕЄЮ, ГОЛОВУ ОПУСТИВ. АЖ РАПТОМ: — «А ТИ ЩО ТУТ РОБИШ, КОЗАЧЕ?» ПІДНІМАЮ ОЧІ, БАТЬКО

І таке буває…

Мамі сказав, що до товариша, у Київ їду. А сам, в АТО. Друзі всі воюють, і я до них подався…

Бій. Сепари вогнем засипають. Ну і ми не мовчимо.

Біжу траншеєю, голову опустив. Аж раптом:

— А ти що тут робиш, козаче?!

Піднімаю очі, батько! Я не розгубився:

— Тату, так і ви зараз, у столиці, на будівництві маєте бути!

— Молодець, сину! Тільки мамі ні слова. А по шиї дістанеш, коли повернемось. Щоб батька слухав!