Мар’яні це було дивно, адже вона знала, що вдома у Світлани чоловік і троє дітей. Одного разу вона запитала в неї напряму, як таке можливо. Світлана лише усміхнулася

Марія, як досвідчена заробітчанка, давала Мар’яні поради: де придбати проїзний, як знайти першу роботу, де можна заощадити. Також вона пояснювала, як ужитися з іншими мешканками в невеликій квартирі, де вже проживали п’ятеро жінок. Мар’яна почувалася так, ніби її викинули на незнайомий берег.

Щоб уникнути депортації, вона набрала номер, який їй дала подруга. Марія стала її провідником у новій країні. Але її допомога була не безкоштовною — заробітчанки, які приїжджали до Ізраїлю, часто змушені були платити за поради й контакти, адже кожен хотів заробити.

Коли Мар’яна нарешті знайшла роботу, вона навіть не уявляла, наскільки складно буде. Господиня квартири могла чути крізь стіни, як вона миє посуд, і постійно робила зауваження. Марія також навчила її правильно прибирати та справлятися з хатньою роботою.

З часом Мар’яна порозумілася з іншими жінками, які жили в квартирі, але спілкування було мінімальним. Усі після роботи приходили втомленими, милися й лягали спати. Лише Світлана, одна зі співмешканок, регулярно кудись виходила. Якось інші розповіли Мар’яні, що Світлана має тут кавалера.

Мар’яні це було дивно, адже вона знала, що вдома у Світлани чоловік і троє дітей. Одного разу вона запитала в неї напряму, як таке можливо. Світлана лише усміхнулася:

— А що тут такого? Я працюю, гроші висилаю додому, тож маю право на маленькі радості.

Світлана навіть додала:

— Поживеш тут довше, сама захочеш. Бо грошей завжди бракує.

Але Мар’яна була впевнена: вона ніколи не зрадить чоловіка й сина, які чекають на неї вдома.

Час минав, і Мар’яна справді зрозуміла, що після оплати квартири, комунальних послуг, їжі та переказів додому грошей майже не залишалося. Вона знову звернулася до Марії, щоб та допомогла знайти ще одну роботу. Але цього разу Марія запросила 600 євро за контакти, пояснюючи, що раніше допомогла їй безкоштовно.

Коли Мар’яна повернулася до квартири, її чекала ще одна неприємність. Інші жінки заявили, що тепер оренда зросла й вона має платити більше.

— Мар’яна, з тебе більша сума за оренду. Або плати, або завтра виселяйся, — сказала одна зі співмешканок.

Пізніше вона дізналася від іншої українки, що такі ситуації трапляються часто: земляки нерідко наживаються один на одному. Власниця квартири підтвердила, що плата залишилася незмінною, і це було лише хитрощами співмешканок.

Ці події змусили Мар’яну прийняти рішення повернутися додому. Приїхавши, вона зізналася чоловікові, що заробляти гроші на чужині дуже важко, особливо морально. Вона не очікувала такої підступності, особливо від своїх землячок.

Чоловік твердо заявив, що більше не відпустить її за кордон, і Мар’яна була лише рада цьому. Грошей усіх не заробити, але любов і підтримка родини допоможуть їм разом подолати будь-які труднощі.