Знаєте, я розумію, чому тим людям, які хочуть щось змінити в Україні на краще, це не вдається. Так ось…

Колись, на одному із зернових складів, технічний працівник, щось ремонтував над бункером із зерном проса, потім оступився, впав у просо і потонув. Так, так – потонув і загинув… Поблизу нікого не було, не було кому протягнути руку, і такі мирні, красиві і блискучі зернятка проса, із яких потім роблять пшоно, “засмоктали” на смерть здорового чоловіка.

Про це пише Сергій Медвідь на своїй сторінці у фейсбук.

Так ось, коли я вивчаю релігію, в основі якої закладена рабська психологія, то я розумію, чому тим людям, які хочуть щось змінити в Україні на краще, це не вдається…

Серед тих, релігійних “зерняток”, можливо, є багато і патріотичних українців, але вони не розуміють, що у своїй релігійній масі, вони стають вбивчою силою, для будь яких прогресивних кроків України.

Мільйони мирних вірян, як ті пасивні зернятка проса, у своїй масі, а якщо їх ще хтось згруповує і направляє, стають страшною, вбивчою силою, які “засмокчуть” будь кого, хто має інші бачення, чи інші думки, відмінні від їхніх наставників у рясах.

Не можна стати вільним, залишаючись у душі рабом і сповідуючи рабську релігію.

Ми маємо зрозуміти, що побудувати вільну Україну, зможуть лише вільні, без духовного рабства люди. Тому, шлях українців до Бога, має бути іншим!