Я так старалася приготувати котлети краще, ніж свекруха. Години на кухні, найсвіжіше м’ясо, бабусин рецепт… А Тетянка навіть не оцінила моїх зусиль. “Мамо, я не буду їсти це”, – сказала вона, розчарувавши мене до глибини душі. Виходить, я так і не змогла “переплюнути” свекруху, але те що сталося у неділю все поставило на свої місця

– Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка. Я ледь не стерпла, бо готувала ці котлети не просто за рецептом її улюбленої бабусі, а й з найвідбірнішого м’яска, яке сама й перемолола. Я дві години біля плити простояла, щоб нарешті “переплюнути” свекруху, але це мені так і не вдалось. А в неділю ми разом з Лідією Степанівно пройшлись по магазинах, де й відкрилась вся правда.

Моїй дочці дуже важко догодити в їжі, адже більшу частину страв, що я їй пропоную, вона просто відмовляється їсти, кажучи, що мені не виходить нічого нормально готувати і краще мені порадитися з бабусею з цього приводу.

Зрозуміло, що борщами і кашами вона харчується на постійній основі, ось тільки якщо вона в борщі помітить цибулю, то моментально викине її в смітник її і заявить, що більше до неї не доторкнеться, тому що деякі продукти їй здаються максимально неприємними.

Також вона максимально не любить гарніри і завжди приступає до споживання найсмачнішого, що є в блюді, тому в мене інколи складається таке відчуття, що через неї мені доводиться переводити або ж відкладати занадто багато продуктів.

Також я не раз замислювалася про те, що моя дочка стала надто розпещеною, адже деякі діти радіють навіть гречці на столі, а вона каже, яке їй м’ясо подобається і яке ні.

Після того, як моя дочка відсвяткувала своє шосте день народження, вона заявила, що їй хочеться частіше бачитися зі своєю бабусею – матір’ю мого чоловіка, тому я стала сама відправляти Тетянку в гості до свекрухи і не бачила в цьому нічого поганого до певного моменту.

Мати чоловіка на той момент перебувала на пенсії і сиділа вдома цілими днями, тому мені здалося, що вона сама зрадіє тому, щоб бачитися з онукою частіше.

Тим більше щоразу, коли свекруха приїжджала до нас у гості на свята, вона розповідала про те, як сильно сумує за своєю онучкою і хотіла б її бачити практично щодня.

У результаті я здійснила її мрію, раз вона так хотіла цього, тому практично щовихідних я відправляла Тетянку до бабусі з ночівлею на пару днів, а сама відпочивала в цей час, тому що мені теж іноді хотілось побути на самоті.

Вона хороша дівчинка, в цьому я точно впевнена! У неї чудовий апетит і лягає спати вона досить рано, а також без проблем може допомогти з виконанням різних обов’язків по дому.

– Твоя дочка – прекрасна дівчинка, не розумію, чому ти на неї щодня скаржишся. Можливо, тобі просто не вдається знайти до неї підхід?, – казала мати чоловіка.

Якщо чесно, мені було дуже приємно чути подібні слова від матері чоловіка, ось тільки я зовсім не очікувала, що вона так добре відгукуватиметься про мою дочку, адже коли вона поверталася від бабусі, вона постійно нервувала, а також плакала, якщо їй не подобалася якась їжа, але до цього я вже давно звикла.

Найбільше мене турбувало те, що через її непослух бабуся рано чи пізно могла заявити, щоб Таня більше не приїжджала до неї в гості і незабаром я була готова почути подібні слова від дочки.

Ось тільки коли я трохи більше почала цікавитися тим, чим годує свекруха мою доньку, то здивувалася.

Тетянка мені розповіла, що бабуся завжди чистить фрукти перед тим, як дати їх Тані і прибирає деякі овочі з супу, які не подобаються онучці, адже вона в будь-якому разі намагається їй догодити.

Найцікавіше, що мама чоловіка ніколи не давала дочці куплені в супермаркеті соки, адже сама могла їх зробити вдома. Більше того, коли свекруха була у нас в гостях, вона завжди говорила мені про те, що я повинна годувати Тетяну також дуже добре, щоб моя дочка не відчувала жодної різниці і не чинила опір, коли я намагаюся її нагодувати якоюсь власною стравою.

– Тетяно, якщо ти не можеш їсти тверді яблука, можливо мені зробити з них пюре? Думаю, що це має тобі обов’язково сподобається!, – пропонувала бабуся внучці і тоді моя дочка погоджувалася, але я щоразу вражалася тому, як матері мого чоловіка вдається вмовляти Тетяну їсти саме ту їжу, що вона терпіти не може вдома.

Мені здавалося, що в такому разі дочці легше взагалі на постійній основі харчуватись виключно у бабусі, адже я навіть не знала, як їй догодити. Ось тільки мені було дуже прикро, що як би я не намагалася готувати краще і не пробувала різні рецепти з інтернету, Тетянка відмовлялася їсти абсолютно все і вимагала, щоб я навчилася готувати так само, як і її улюблена бабуся.

У мене тоді просто не залишалося іншого вибору і я попросила свекруху кілька рецептів, які навіть записала в окремий блокнот.

Але найбільше я здивувалася саме тоді, коли дочка мені заявила, що все одно не збирається їсти мої страви, ніби я пропоную їй харчуватися чимось не смачним.

Я навіть говорила дочці, що якщо вона не буде їсти нічого з холодильника, то їй доведеться сидіти голодною, бо я навіть не знаю, які продукти для неї купувати, адже невідомо, чи погодиться вона на це, чи ні.

– Мам, тобі просто варто визнати той факт, що ти ніколи не зможеш навчитися готувати так само ідеально, як моя бабуся. Візьми в неї кілька уроків приготування і думаю, що тоді в тебе все вийде. Ті котлети, які ти готуєш, максимально мені не подобаються, до того ж від них виходить максимально неприємний запах, а ось бабуся їх робить дуже апетитними, що я готова з’їсти відразу десять штук за раз!, – сказала мені недавно Тетянка. Я навіть деякий час на неї ображалася.

У мене не залишалося іншого вибору і одного прекрасного дня я зателефонувала матері чоловіка і поки була з нею на зв’язку, готувала під її керівництвом котлети, щоб не допускати жодних помилок і одночасно навчитися новому рецепту котлет.

– Я без вашої допомоги в даній ситуації не впораюся, тому що ваша онука хвалить тільки ту їжу, яку ви готуєте, тому я і подумала, що сьогодні ви зможете мені допомогти.

Зрозуміло, що свекруха не змогла мені відмовити у допомозі, до того ж їй дуже лестило те, що внучка так хвалить її страви. А я тоді була максимально розчарована в собі і мені здавалося, що я вічно припускаюся якихось помилок, наступаючи на ті ж граблі.

У результаті того дня я приготувала котлети саме такими, якими їх робить мати чоловіка і сподівалася на те, що моїй дочці захочеться все це з’їсти, тому задоволена собою, я покликала Тетяну обідати.

Дочка спробувала одну котлету, повільно її прожувавши, і заявила мені, що вона зовсім не така, як в бабусі, і подібне їсти вона відмовляється, а також знову мені порадила навчитися готувати як бабуся.

Я була максимально здивована на той момент, адже все зробила правильно і навіть постаралася над формою цих котлет, а Тетяну знову щось не влаштувало. Я вже не знала, що мені робити, тому одного разу сама прийшла додому до матері чоловіка і почала їй скаржитися на онучку, не розуміючи, чому я так не смачно готую, що ніхто мою їжу не їсть.

У мене були підозри щодо того, що свекруха кладе в їжу якісь секретні інгредієнти, про які ніхто не знає, але на мій великий подив, я виявилася неправою.

У результаті я наполягла на тому, щоб Лідія Степанівна разом зі мною пішла до продуктового магазину. Але коли ми підійшли до прилавка з м’ясом, мати чоловіка зовсім не соромлячись, взяла цілий пакет напівфабрикатів. У мене в той же момент відвисла щелепа і тоді я нарешті усвідомила, чому моїй доньці так подобається бабусина їжа.

А ви самі готуєте котлетки чи ті ж налиснички, чи купуєте напівфабрикати?

Як мені бути з донькою? Це через вік вона така, чи я справді погана мама і господиня?