На жаль, друг мав рацію, дружина йому невірна

Павло був змушений поїхати далеко від коханої дружини, щоб заробити гроші на власне житло. Спочатку він не дуже хотів це робити, адже було незвично знаходитися далеко від дому.

З Валентиною вони були уже 5 років одружені, тикалися по орендованих квартирах, віддавали купу грошей чужим людям та вирішили, що годі. Валентина мала стабільну роботу, тому й залишилась.

Наближався День Закоханих та Павло хотів зробити дружині сюрприз. На Різдвяні свята вирватися не вдавалося, що сильно засмучувало чоловіка. Він дуже хотів бути поруч з коханою у святкові дні, але набрався терпіння то почав готувати подарунок до Дня Закоханих.

Дзвінок друга повернув Павла з небес на землю:

– Павло, ти там працюєш, а твоя дружина по cаyнах відпочиває.

– З чого ти це взяв, друже? – спантеличено відповів я, – Бути такого не може!

– Чому б мені тебе обманювати, бачив її вчора, вона з якимось чоловіком виходили із c аyни, яку ми замовили, наша черга якраз була після них.

– Та як взагалі таке може бути, я думав, Валентина мені вірна, я ж тут не гуляю, бережу вірність, працюю для нас обох, це несправедливо! А хто ще про це знає?

– Сестра твоя ще їх бачила, боялася тобі сказати, щоб ти раптом не зірвався та не поїхав додому. Вона знає, що тобі важко відпроситися, переживає за тебе.

Павло аж присів від несподіванки, полетів додому бігом, довелося втратити частину заробітку, але питання було дійсно нагальним та зволікати було ніколи. Коли дістався рідного дому, була вже майже ніч. Рідні краї зустріли його зовсім непривітно холодом та темрявою, ще й настрій був препоганий.

Павла не покидало тривожне передчуття, він відчинив двері своїм ключем. Зайшов у кімнату та побачив свою дружину, вона прикривалася ковдрою. Тим часом з ванної кімнати почувся чоловічий голос.

На жаль, друг мав рацію, дружина йому невірна.

Дружина розгубилася, а непроханий гість запитав у неї:

– Хто це такий і що він тут робить?

– Це ти хто такий і що тут робиш?! – запитав Павло ледь стримуючись, щоб не натовкти пику коханцю дружини.

Дружина Павла лише прошмигнула на кухню закутавшись ковдрою, боячись, що між чоловіками от-от виникне б ійка.

Павло лише поглянув на неї та сказав:

– Не переживай, не буду я чіпати твого коханця, збираєтеся та йдіть з мого дому та гроші, ті, що я тобі висилав на квартиру, віддай.

– А їх уже немає, на що я мала жити, нам зменшили зарплату, то я їх і витратила.

– Там була чимала сума… Не можу зараз з тобою говорити, вимітайся та цього непроханого гостя з собою забери, потім поговоримо.

Дружина з коханцем пручалися, не хотіли виходити на холод, а Павло не довго думаючи, викинув усі їх речі за двері, так вони самі й повиходили.

Наступного дня Павло змінив замок у дверях та пішов шукати нову роботу. Чоловіку потрібно було забути про сумні події та й жити за щось потрібно було. За збігом обставин, Павло прийшов на співбесіду, якою керував брат Марини, однокласниці Павла. Павло ще з першого класу був у неї закоханий, але вони просто дружили, адже чоловік не наважувався зізнатися у своїх почуттях. Брат Марини відразу впізнав Павла, хоч і багато років минуло.

Михайло (брат Марини) в той же день оформив Павла на роботу виконробом, пообіцяв чудову зарплату та ввечері вони відмічали призначення Павла в ресторані.

Павлу було дуже ніяково, але він запитав у Михайла про Марину: як склалося її життя, чи вийшла вона заміж і тому подібне. Михайло розповів, що Марина була заміжньою та нещодавно розлучилася, дітей від шлюбу немає, додав чисто по секрету, що в школі його сестра була дуже закохана в Павла. Але це вже зовсім інша історія…