– Ні, точно залетіла. Не міг Леонід просто так одружитися з нею! Не міг!

– Одружився з колгоспницею. І куди наш Льоня тільки дивився?! – Вечір у кафе, де збиралися подружки з компанії друзів Леоніда, набирав обертів.

Дами перемивали кісточки Ксенії, молодій дружині друга, яку вони ніяк не хотіли приймати до свого “кола обраних”.

– Уявляєте, дівчатка, ця швабра приїде до нас на свято. Я не хотіла, щоб мій чоловік її запрошував, але він сказав, що це не етично, а нетактовно: кликати Льоню без дружини.

– Ой, та годі! “Не етично”, а ніяково сидіти за одним столом із цією Ксенією. Вона, напевно, не знає, як виделкою користуватися. У її колгоспі, крім дерев’яної ложки, інших приладів немає! – дівчата розсміялися.

Вони чули, що Ксенія виросла за містом, і хтось навіть сказав, що її сім’я мала корову й козу! Для міських дівчат із “кола обраних” така дівчина свідомо була селючкою, про що вони не втомлювалися одна одній нагадувати.

Леонід одружився з Ксюшею всупереч порадам друзів. Товариші були дуже засмучені, що проста дівчина з глухої провінції не просто захомутала одного з найзавидніших наречених, вона навіть одружила його на собі.

– Ні, точно залетіла. Не міг Леонід просто так одружитися з нею! Не міг!

– Ну, подивимося… – пліткували вони, чекаючи новин.

Ксенію в компанії не обговорював тільки ледачий. Переважно плітки розпускали особи жіночої статі, а хлопці лише знизували плечима. Мовляв, раз Льоня вирішив, значить, так йому треба.

Найбільше переживала й обурювалася Лера, адже вона наполегливо пропонувала в дружини Леоніду свою сестру, Христину. Але чомусь Льоня не клюнув на виверти красуні і віддав перевагу простачці Ксюші.

Ксенія і Леонід познайомилися на виставці інновацій. Він приїхав за корисними знайомствами, а вийшло так, що крім ділових зв’язків зустрів… дружину. Ксенія теж потрапила на виставку невипадково: вона збирала інформацію для практичної частини диплома.

За кава-брейком розговорилися, обмінялися телефонами і закрутилося.

Квіти, подарунки, вечори в парку під місяцем. Леоніду подобалося, що Ксюша проста у спілкуванні й не вимагає щовечора водити в дорогий ресторан і купувати на другому побаченні каблучку з діамантом.

Ксенія закохалася в Леоніда з першого погляду. Він був приємним, освіченим і успішним.

Через кілька місяців стосунків зіграли весілля. Всупереч очікуванням друзів, вечірку влаштували скромною. Ксенія не вважала за потрібне витрачати шалені гроші на торжество, а Леонід її в цьому повністю підтримав. Вони вирішили, що частину з подарованих грошей віддадуть на благодійність, чим викликали ще більшу бурю обурення серед приятелів.

Друзі Леоніда ніяк не хотіли приймати “блаженну” Ксенію.
На дівич-вечір з нагоди весілля дівчата прийшли, але демонстративно відмовилися від закусок і напоїв.

– Це якісь помиї, а не напої! Дешевка! – скривилася Лера, демонстративно вихлюпуючи келих на газон.

– А тарталетки завітрені. Я боюся отруїтися, – підтримала її інша дівчина.

Ксенії було не дуже приємно, але вона проковтнула образу і продовжила святкувати останній день вільного життя зі своїми близькими подругами. А тим, кому це не подобалося, просто пішли геть, але ще довго пригадували дешеві напої і “прострочку” на закуску.

Леоніду такий стан речей не подобався, і він намагався обмежити спілкування дружини з дівчатами своїх приятелів. Але пропустити День народження друга без поважної причини він не міг, тому почав готувати Ксенію до заходу заздалегідь.

– Якщо ти не хочеш, то ми можемо щось придумати і відмовитися, – сказав він, розуміючи, що Ксенії буде некомфортно.

– Не хвилюйся, любий. Усе добре. Ти краще розкажи мені про своїх друзів. Хто чим захоплюється, де живе, ким працює, чим дихає… – ласкаво посміхнулася Ксенія.

Леонід не міг уявити, що Ксенія придумала, як поставити на місце кривдниць. Але незабаром йому вдалося стати свідком здійснення її плану.

– Який дивний костюм… – здивувався Леонід, побачивши Ксенію в досить своєрідному святковому вбранні.

– Цей костюм пошили спеціально до свята.

– Він трохи не за розміром. Утім, ти в будь-якому одязі красуня.

– Дякую! Зараз модно, оверсайз, – усміхнулася Ксенія. – Поїхали, нам ще треба по дорозі зазирнути в парочку місць.

Подружжя приїхало до початку заходу. Друг Леоніда відзначав День народження в заміському будинку. З тераси лунала музика. Гості збиралися і вже розсілися за накритим столом.

Коли Ксенія і Леонід з’явилися на святі, вся увага була прикута до них. Деякі дівчата демонстративно скривилися, побачивши Ксюшу, а ось Леоніда прийняли тепло.

– Привіт, Льоню! Ух ти, які делікатеси, навіть шкода на стіл виставляти! – іменинник узяв із рук Леоніда подарунок. Крім конверта, там було асорті з дорогих сирів і м’яса.

– Сир ми такий любимо, – розплилася в усмішці Лера, обіймаючи Леоніда. Подарунок з його рук вони взяли з посмішкою, а букет, який подарувала Ксенія, розкритикували.

– Квіти просто жахливі. Віник і той кращий! – сказала Лера.

– Правда? Не подобається? – Ксенія зробила вигляд, що засмучена.

– Ну це ж жахіття! Сама не бачиш? – підтримали подружки Лери.

– Дівчатка, перестаньте! Ми з Ксенією разом цей букет вибирали, – заступився Леонід, але його слова не почули:

– Хризантема начебто вже рік як зрізана, а троянди всі обскубані, подерті… Їх що, твоя корова пожувала?

Дами почали хихикати, але Ксенія пропустила зауваження повз вуха.

– Я говорила флористу, що треба найкращі квіти, але він зробив так, як умів. При цьому він сказав, що керівництво економить на хороших квітах, змушуючи реалізовувати не першої свіжості! А такий дорогий бутик… “Квіточки для вас” називається, недалеко від офісу Леоніда, – поскаржилася Ксенія, спостерігаючи за реакцією Лери.

– Леро, так це квітковий бутік твоєї матері! Точно, дивись-но на упаковці логотип магазину! – сказав хтось. Гості почали перешіптуватися.

– Напевно, це якась помилка. У нас у магазині тільки свіжі квіти і талановиті працівники! – спалахнула Лера.

Вона не займалася справами квіткового бізнесу, але їй стало не до вподоби, що вона очорнила репутацію власного флориста, бажаючи нашкодити Ксенії.

– І взагалі, нормальний букет. Що ви до нього причепилися? Давай сюди, поставлю у вазу!

– Дуже навіть гарний букет, – тут же “перевзулися” її подруги.

– Літній, веселенький… Якраз для свята!

Було помітно, як лицемірять дівчата, змінюючи свою думку. Інші гості теж відзначили це, але іменинник постарався перевести тему до закусок.

– Сідайте за стіл.

На деякий час увага перейшла на іменинника, але потім знову повернулася на Ксюшу. Вона почула розмову дівчат, які пішли до вбиральні, де йшло активне обговорення її образу.

– Казала я, що в неї смаку немає!- Начепити таке на свято! І про що вона тільки думала?!

– Вона його, напевно, сама змайструвала з мішків під урожай, – реготнула Христина. – У них у колгоспі багато цього добра.

– Та мішок під картоплю елегантніший, ніж те, у чому ця селючка заявилася до нас на свято. І не соромно!

Ксенія трохи послухала і пішла “наводити порядки”.

Одна з дівчат побачила Ксенію і тут же замовкла, а друга, набравшись нахабства, вирішила запитати, де вона купувала цей жахливий костюм.

– Де купувала костюм, Ксюхо? Запишу назву бутика і буду стороною обходити! Це секонд-хенд, так? Речі для бідних? Або на смітнику хтось викинув, а ти підібрала? – примружившись, висловила вона.

– Пару хвилин, я зберегла бирку, так і думала, що ви будете питати, – Ксенія відкрила сумочку.
– Ось, будь ласка. Ательє “Долес”, – прочитала вона.

– Марію… А це хіба не твоєї сестри ательє? – дівчата переглянулися. Вони не могли подумати, що в “селючки” вистачить розуму пошити костюм в одному з найдорожчих ательє міста. Та ще й за такі гроші.

Марія завмерла з відкритим ротом.

– Так, я в цьому ательє спеціально пошила на замовлення до свята костюмчик. Хотіла підтримати Вітчизняного виробника, розраховувала на якість… І ось що вийшло. – Ксенія зробила паузу. – Швачка помилилася з викрійкою, але стверджувала, що так модно. Я сперечатися не стала, все ж таки це “люксове” ательє…

Повисло мовчання. Дівчата не знали, що сказати.

– Ну, взагалі-то, оверсайз у моді. Це такий стиль! Так! Наше ательє спеціалізується на найостанніших тенденціях дизайну світових подіумів! Тож костюм – супер, за місяць усі в таких ходитимуть! – швидко зорієнтувалася Марія.

Їй не хотілося робити антирекламу ательє сестри, яке щойно відкрилося.

– Так, я так і зрозуміла, що це така задумка, – поблажливо посміхнулася Ксенія. – Буду носити з гордо піднятою головою і всім рекомендувати ательє твоєї сестри.

Вона кинула переможний погляд на дівчат і повернулася до столу.

– Ну й Ксенія… Ось тобі й колгосп… – пробурмотіла одна з подружок. А Лера ще сильніше розлютилася на нахабу, яка посміла з розумом і фантазією відповідати на їхні шпильки.

За столом гості нахвалювали сир і м’ясо, привезені Леонідом до столу.

– Це домашній сир, можна сказати, мій тесть сам робить! – гордо сказав Леонід. – У батька моєї дружини своя ферма.

– Так? – сестра Лери побіліла від злості. Щойно вона нахвалила сир, думаючи, що це Льоня його купив у якомусь із сирних бутиків. І тут така халепа. Колгоспниця і тут проявила себе!

– Подобається? – Ксенія розплилася в усмішці, обіймаючи чоловіка і дивлячись на Христину.

– Пересолений, – тут же додала та і швидко поклала шматок на тарілку. – І жирний.

– У тебе все гаразд ,Христино? То подобається, то ні! – хлопці почали сміятися над зміною настрою дівчат. Більшість гостей уже зрозуміли, що до чого.

– Я просто… Просто настрою немає! – дівчина вискочила з-за столу і втекла. Лера кинула осудливий погляд на хлопців і пішла заспокоювати сестру, поки хлопці намагалися вивідати інформацію про ферму тестя Леоніда.

Один із друзів дуже зацікавився: у його сім’ї була мережа магазинів, і співпраця такого плану була б вигідна обом сторонам.

Ставлення до Ксенії швидко змінилося. Від недовіри й гидливості до відкриттів, інтересу і поваги.

– Ксеніє, а це правда, що в тебе брат – пластичний хірург? – раптово запитала одна з подруг, Ніка. До неї дійшли чутки, але вона до останнього сумнівалася, а Льоня ніяк не коментував, кажучи, що його дружина сама, якщо захоче, то розповість про свою сім’ю.

– З чого ти взяла? У кол… у цієї Ксенії не може бути брата-хірурга. Скоріше брат дроворуб, або тракторист, – Марія примружилася, дивлячись на подружку і чекаючи сміху у відповідь на свій жарт, але її випад був сприйнятий в багнети.

– Відчепись, Марію. Я не до тебе звертаюся! Чого ти на Ксенію ополчилася? Дай їй сказати!
Здивувавшись, що Ніка не на її боці, Марія замовкла, ображено стиснувши губи.

– Так, мій зведений брат – хірург. Працює в одній із клінік… А що? – неохоче відповіла Ксенія. Вона не любила поширюватися про свою сім’ю.

– Боже, яке везіння! Ксюшо, ти маєш попросити його прийняти мене, – Ніка змінилася в обличчі. Спочатку вона не повірила, коли дізналася, що брат Ксенії – доволі відомий у певних колах лікар, запис до якого на місяці наперед. Але тепер, коли дружина друга підтвердила цю інформацію… розклад змінився. Тепер Ніка була готова стати найкращою подружкою. – Прошу, мені дуже треба!

– Ніко, я не буду нічого обіцяти. Мій брат не приймає на мої прохання. Але я можу дати тобі телефон його помічниці… – тихо сказала Ксенія, подумки святкуючи перемогу. Вона навіть не думала, що вечір обернеться для неї тріумфом. Фактично дівчата самі зробили все за неї, Ксюша лише “диригувала” оркестром.

Коли Лера з сестрою повернулися, Ксенія і Леонід уже збиралися їхати.

– Спасибі за чудовий прийом, – посміхнулася Ксюша.

– Приїжджайте ще, – гидко оскалилася Лера.
Коли подружжя поїхало, сестра Лери почала було костерити Ксюшу, але її швидко осадили.

– Відмінна дівчина. Тепер зрозуміло, чому Льоня з нею одружився. І красива, і перспективна, і розумна! – сказала мати іменинника, свекруха Лери. – Вам би повчитися в неї манер. Справжня інтелігентка, та ще й вас, курок, терпіла.

Лера завмерла з відкритим ротом, але перечити свекрусі побоялася.
Інші дівчата теж висновки зробили. Міцний горішок виявився не по зубах, а Ніка і зовсім стала після того дня набиватися в подруги до Ксюші.

Ставлення до дружини друга в компанії змінилося в кращий бік, утім, Ксюша з Леонідом усе менше перетиналися з приятелями. У них було своє, цікаве життя, а тусовки й вечірки поступово відійшли в минуле, про що Леонід абсолютно не шкодував. Він придбав набагато цінніше: мудру дружину.

За рік Лера зі своїм чоловіком розлучилася, їй не подобалося те, як він із нею обходився і що часто ставив за приклад Ксюшу. Лера з сестрою так і продовжили розпускати плітки про Ксенію, стежачи за нею в соціальних мережах.

Решта дівчат були розумнішими: під час рідкісних зустрічей поводилися стримано і навіть посміхалися “колгоспниці”, фінансове становище сім’ї якої було навіть кращим, ніж у її чоловіка, Леоніда. Але вона це ретельно приховувала і не хизувалася цим, знаючи, що не в грошах щастя.