– Тату, виходь на вулицю. У нас для тебе сюрприз

Василь Петрович ніколи не любив свій день народження. Та цього року він навіть трохи злякався власних думок.

“65… А для чого я взагалі дожив до цих років?” – прокручував у голові чоловік зранку, поки повільно сьорбав холодну каву. Дружина мовчки поставила чашку перед ним, але не обійняла, не поцілувала.

– Серденько, ти нічого не забула сьогодні? – несміливо спитав він.

– Боже, точно! – сплеснула руками дружина. – Сьогодні ж треба заплатити за комуналку.

І все. Жодного «З днем народження», жодного теплого слова.

Та він і не збирався святкувати. Які гулянки під час війни? Мріяв лише, щоб ввечері приїхав син Дмитро з дружиною та дітьми, донька Ярина з онуками. Для кожного малюка приготував сюрприз: Христинці купив Барбі, Петрику й Степанчику – машинки на пульті. Хотів бачити їхню радість. Це була його єдина мрія на 65-й день народження.

На роботі привітали тільки колеги під час обідньої перерви, вручили набір інструментів. Діти ж – мовчали. Телефон перевіряв щогодини, але там була лише тиша.

Ввечері зателефонував кум Олексій:

– То що, святкуєш? – спитав він.

– Та яке святкування… Жінка забула, діти не подзвонили. Нікому я не потрібен.

– Вась, ти ж знаєш – потрібен ти їм лише тоді, коли гроші є. А потім і склянки води не подадуть.

Вперше в житті Василь не хотів повертатися додому. Та коли відчинив двері, з вітальні вилетіли онуки з кульками.

– Дідусю, з днем народження!!! – закричали вони й кинулися йому на шию.

З кухні вийшла дружина з тортом та свічками, а донька Ярина сказала:

– Тату, виходь на вулицю. У нас для тебе сюрприз.

Біля будинку стояв новенький чорний позашляховик. Та сама машина, про яку він мовчки мріяв, їздячи на старому Ланосі, що ламався щотижня.

– Це… мені? – ледь видихнув Василь.

– Тобі, тату. Ти ж у нас найкращий. Ми хотіли, щоб ти відчув – ми тебе любимо не за гроші. Ти наш тато. І завжди ним будеш.

Того вечора Василь Петрович вперше за довгі роки заплакав. Але то були сльози щастя. Він зрозумів, що навіть якщо гроші закінчаться – склянку води йому таки принесуть.