Михайлик радісно засміявся, спостерігаючи за нашою радістю, а я не змогла стримати сліз — від щастя чи від хвилювання, так і не зрозуміла
– Анно Петрівно, правда, що у вас з Іваном немає своїх дітей? – примружилася Галина, сусідка, нахиляючись через паркан.
Читати далі