– Невже хтось позбирав? Не можна будинок без нагляду залишати. Як шкода врожаю
Віра та Анатолій жили у шлюбі вже п’ятнадцять років. Останній платіж по іпотеці виплатили, тепер можна розслабитися. Вони вже давно
Читати далі
Історії
В інтернаті я подружився з Вітькою — худим хлопцем з вічно розпатланим чубом. Він був з тих, хто сміється над усім, навіть над собою
Мене вигнали з дому в п’ятнадцять. Не з валізою і не з криками, як у кіно. Просто одного разу мати
Читати далі
Він цілими днями в телефоні. Нічого не хоче робити. – знизала плечима Світлана
– Свєто, ми їсти хочемо! Досить уже лежати! – пролунав над вухом незадоволений голос чоловіка.
Читати далі
Ось це інша справа. Ходімо. Щойно нам трапиться що-небудь підходяще, зайдемо і все з’їмо
Семена знову не було. Ліза пройшлася будинком, помацала навіщось їхній весільний портрет. Так, сімейне щастя не було таким вже довгим.
Читати далі
– Це тато хлопчика, – соромлячись відповів Ілля, і це була лише його фантазія
Спогади розбурхували душу Іллі: і добрі, і теплі, і сумні до сліз.
Читати далі
– Довше. Подивися, який брудний і худий. Напевно, не перший день йде
Галина і Дмитро поверталися до міста. Вони їздили дивитися будинок, який хотіли купити.
Читати далі
– Не знаю, – зам’ялася Зоя, подумавши про те, що доведеться якось пояснювати Ігореві, чому син її виселив на кухню
Синку, привітай мене! Після того, як ви поїхали, на кухні я вже не сплю! І більше ніколи не буду!
Читати далі
— Ти зрозумій, Катю, — неодноразово говорила Зоя Миколаївна. — Ти, звичайно, у цьому будинку господиня. Але ти не забувай, що будь-якої миті господиню і замінити можна
“– Не подобається? Іди! Шукай собі іншого чоловіка, іншу свекруху. Тільки не сподівайся, що знайдеш когось краще за нас із
Читати далі
– І не треба! — усміхнулася дівчина, вдивляючись в обличчя Лідії Іванівни. – Я в гості до тебе, бабусю
“— Житло не здаю, працівників не потребую, купувати нічого не збираюся! — І не треба, — усміхнулася дівчина. — Я
Читати далі
Ой, просто ганьба якась! — зітхнула тітка Зіна. — Раніше таке в голову не вкладається
— Тетянко, сонечко, — промовила Валентина Петрівна, неквапно помішуючи цукор у чашці. — Хотіла перед від’їздом трохи з тобою побалакати…
Читати далі