Журналіст про конфлікт Зеленського і Клімкіна: Пояснюю для тих, хто Українську правду не читає.

Я не Українська правда.

Тому пояснюю для тих, хто Українську правду не читає.

Повідомляє prefiksblog.co.ua

  1. Міжнародний трибунал з морського права вирішив, що 24 українські моряки мають бути звільнені та повернені до України. Також РФ повинна повернути Україні кораблі, без жодних вимог та умов. У такому разі їх кримінальне покарання стане неможливим, про що й заявили на Трибуналі представники РФ.
  2. Росія відмовилася виконувати рішення Трибуналу. Термін виконання закінчився 25.06.2019, моряків та кораблі не повернули. Підстава – «ми не можемо, у нас лапки», тобто кримінальна справа. Якщо це взагалі можна назвати «підставою».
  3. Зеленський домовився (чи то «змовився») з російським керівництвом, що замість негайного та безумовного звільнення невинуватих моряків їх переведуть з однієї тюрми до іншої (з російської до української) і, головне — продовжуватимуть судити за ніби то скоєне ними «порушення російського кордону». Кораблі оголошено «речовими доказами злочину», їх не можна навіть ремонтувати, а лише «зберігати».

Ця змова (чи «домовленість») вочевидь відбулася десь поміж 25.05 (коли було винесене рішення Трибуналу) та 8.06.2019 (коли президент не публічно повідомив обраним журналістам, що має домовленість про звільнення моряків).

  1. По-перше, це означало, що Україна мала поставити хрест на рішенні Трибуналу: питання вирішувалося у позасудовий спосіб.
  2. РФ, не бажаючи віддавати незаконно запроторених за ґрати моряків, фактично вимагає за їх звільнення «чистосердечне визнання» України. Це означає, що Україна визнає їх винними за всі злочини росіян. Це зніме з РФ будь-яку відповідальність (юридичну, політичну, матеріальну) — і за поранення, і за ув’язнення, і за пошкодження кораблів.
  3. По-друге, РФ вимагала письмових гарантій, що судити моряків будуть в Україні за російськими законами. Тобто Україна має визнати юрисдикцію (чинність законів) РФ за місцем інциденту — в Криму. Тобто визнати Крим російським не тільки де-факто, але й де-юре.
  4. Українські моряки перебувають у полоні вже 7 місяців. Все 7 місяців їх схиляють до того, щоб вони визнали свою «провину у злочині». Вони могли «зізнатися» у будь-який час, але жодний з них це не зробив. Тепер, за президентською домовленістю (чи то «змовою»), за них це фактично мала зробити держава.
  5. Тому, коли МЗС РФ надіслав ноту з такими нахабними вимогами, українське МЗС відповіло дуже чітко: виконуйте рішення Трибуналу, повертайте моряків негайно і без жодних умов.
    Іншої відповіді бути не могло. Моряків зобов’язані були повернути не пізніше минулого понеділку.
  6. Така відповідь МЗС викликала вкрай негативну та істеричну, а головне — цілком однакову реакцію Москви та президента України.
  7. Що буде тепер з Росією, яка не виконала рішення Міжнародного трибуналу з морського права, не повернула моряків та кораблі? Не знаю. Може, заборонять російським суднам заходити в порти інших країн. Може, заборонять проходити проливами.

Я не знаю, що далі буде, які санкції накладуть на РФ. Тому що такого нахабства, як невиконання рішення Трибуналу, раніше в історії не було ще ніколи.

P.S. З днем Конституції, громадо.

Sergiy Dibrov

Що ви про це думаєте?