Україна втратила 14 воїнів: фото героїв

У квітні Україна втратила на передовій на Донбасі 14 воїнів. Наймолодшому з них було всього 20 років.

Про трагічні втрати, яких зазнав український народ, повідомляє фонд “Повернись живим” у Facebook. Волонтери опублікували фото та історії полеглих героїв.

Повідомляє marik.co.ua

Яна Червона з позивним “Відьма” не дожила до свого 40-річчя два тижні. Жінка родом із Харкова, брала участь у місцевому Євромайдані, а коли на Донбасі почалася війна, стала волонтером.

“У 2016 році Яна пішла служити до 54-ї ОМБр, а згодом — до 46-го окремого батальйону спецпризначення “Донбас-Україна”, де виконувала обов’язки кулеметниці. Її не сталоо 2 квітня у Попаснянському районі під час обстрілу  Удома на Яну чекали мати, чоловік і двоє маленьких дітей”, — повідомили волонтери.

Разом із Яною Червоною того дня не стало Олександра Мілютіна із позивним “Дєда”. Йому було 50 років. Чоловік родом із Бахмута. У 2017 році він прийшов до військкомату, підписав контракт й одразу поїхав на передову. В Олександра залишилися сестра (також військовослужбовець) і донька.

Юрій Фармагей, військовослужбовець 57-ї ОМПБр, йому було 46 років. Його не стало 5 квітня під час бою біля селища Піски — в бійця влучила куля ворожого снайпера. У чоловіка залишилися дружина, двоє дітей (син служить у морській піхоті) і двоє онуків.

6 квітня поблизу села Вільне не стало двох бійців ЗСУ — Іван Лисиця і Дмитро Стрекнєв. Приблизно опівночі ворог відкрив вогонь по позиціях українських військових із 82-мм мінометів. Так терористи намагалися виявити системи вогню військовослужбовців ООС. Гранатометник Дмитро Стрекнєв і номер кулеметного розрахунку Іван Лисиця разом із побратимами відкрили вогонь та змусили противника припинити обстріл. Однак солдати отримали кульові поранення, які виявилися несумісні з життям.

Микола Неживий із позивним “Механ”, військовослужбовець 93-ї ОМБр, його не стало 8 квітня.

“Це сталося на позиції “Зеніт” неподалік від окупованого Донецька — ворог обстріляв українських захисників із ПТКР. 57-річний боєць був старшим у бригаді. Чоловік пішов воювати у 2014 році в складі добровольчого батальйону “Айдар”, за ці роки пройшов запеклі бої в Опитному, в районі ДАПу, на Світлодарській дузі. Микола родом із Хмельницького. На нього чекали дружина, донка й онуки”, — розповіли волонтери.

Олег Боєв був піротехніком ДСНС. 40-річний чоловік загинув 9 квітня під час розміновування території поблизу водопроводу насосної станції біля селища Зайцеве. Олег жив у Слов’янську, у нього залишилися дружина і двоє дітей.

Роман Чибінєєв — брат Героя України Валерія Чибінєєва і командир десантно-штурмового відділення 79-ї ОДШБр — його не стало 11 квітня. Влітку чоловіку мало виповнитися 30 років. Роман отримав поранення, несумісні з життям, під час ворожого обстрілу українських позицій на Маріупольському напрямку.

Володимир Лісаковський був старшим матросом 35-ї окремої бригади морської піхоти. 11 квітня він отримав поранення під час обстрілу позицій ЗСУ поблизу Гранітного. Володимиру було 28 років, він родом із Миколаєва.

Ігор Ігнатенко з позивним “Цум” служив у 93-й ОМБр. Його не стало 12 квітня під час бою під Авдіївкою. Ігорю було 55 років, він родом із Запорізької області. У нього залишилися дружина і двоє дорослих синів.

Микола Волков із позивним “Смурфік” був парамедиком добровольчого батальйону “Госпітальєри”.

“20-річний хлопець отримав снайперське кульове поранення в голову 12 квітня. Три доби він був у комі, боровся за життя, але  15 квітня пішов з життя. Микола родом із Маріуполя, він допомагав українській армії з початку війни на Сході”, — повідомили волонтери.

Олександр Цапенко з позивним “Студент” був військовослужбовцем 54-ї ОМБр. 20-річний хлопця не стало у ніч на 22 квітня під час ворожого обстрілу поблизу села Новоолександрівка Попаснянського району.

Юрій Коновод був військовослужбовцем 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” 53-ї ОМБр. 54-річний воїн його не стало 23 квітня від кулі снайпера в районі селища Південне біля окупованої Горлівки. Юрій родом із Полтавської області. Він пройшов війну в Афганістані, працював учителем, а коли в Україні почалися бойові дії, пішов воювати. У нього залишилося двоє синів.

Сергій Гвоздієвський був військовослужбовцем 79-ї ОДШБр. 29 квітня 53-річний боєць отримав важкі поранення під час ворожого обстрілу поблизу селища Павлопіль на маріупольському напрямку. Лікарі боролися за його життя, але 30 квітня воїна не стало.

За даними Організації Об’єднаних Націй, всього на Донбасі з 2014 року не стало від 12,8 до 13 тисяч осіб. З них 3,3 тисячі цивільних осіб, 4 тисячі бійців ЗСУ і 5,5 тисячі воюючих на боці незаконних формувань “Л/ДНР”.

За 2018 рік не стало 133 українських військових. З 2019 року  вже понад 30 військовослужбовців ЗСУ.