Найбільше мене дратує лицемірство сестри. Ліза кілька разів приходила в гості з ретельно замазаними синцями на обличчі та зап’ястях

У моєї мами своєрідне сприйняття світу. Вона вдало вийшла заміж за мого батька і не працювала жодного дня у своєму житті. Займалася собою, іноді вихованням мене та сестри, а так основним своїм покликанням вважала натхнення тата на “подвиги”. Саме в тому, щоб надихати свого чоловіка, вона бачила головну мету в житті жінки.

Мама здобула художню освіту, але жодного дня в житті не працювала. Періодично малювала для власного задоволення, але не більше. Думати про хліб насущний їй не доводилося. Здобувачем у сім’ї був батько.

У нас була модель сім’ї, де тато розумний, а мама гарна. Це вони самі так жартували, а не я вигадала. Усі важливі питання вирішувалися татом, мама максимум обирала локацію на карті, куди хоче поїхати у відпустку, складніше за це вона на себе нічого не брала.

Виховували нас із сестрою теж оригінально. Наші оцінки маму не хвилювали. Вона вважала, що школа – це неминуче зло, яке треба просто пройти. А головне для жінки – бути музою, розкрити свою жіночність і знайти чоловіка, який її обожнюватиме, ось як у них з татом і вийшло.

Моя старша сестра Ліза мамину думку поділяла. Навчалася у трійковому діапазоні, натомість ходила і на танці, і в музичну школу, і малювати у мами вчилася. Просто вихованка інституту шляхетних дівчат.

А ось я в сім’ї – паршива вівця. Мені ніколи не був близький світогляд мами. Перше питання, яке виникало у мене при маминих словах про вдале заміжжя, – а що буде, якщо чоловік піде до іншої чи віддасть душу Богу? Адже таке можливе.

На ці запитання у мами відповіді не було, тому вона просто закочувала очі та прикладала руки до скронь, показуючи, як я стомлюю її своєю дурістю.

Сестру видали заміж у двадцять один рік. Партія вдала, що й казати. Ліза може дозволити собі не працювати, віддавши всі сили на натхнення свого чоловіка, а той займається сімейними справами та бізнесом. З маминого погляду, старша дочка все робить правильно.

Ну а я вийшла заміж у двадцять два роки за свого колишнього однокурсника. Хлопець зі звичайної родини, жодних казкових багатств, лише особистий потенціал та прагнення зайняти своє місце у цьому світі. Винаймали квартиру, збирали на свою, жили по коштах.

Я теж працюю, бажаю збудувати кар’єру, а не бути частиною інтер’єру. Домашні справи ми з чоловіком ділимо навпіл, як і належить сім’ї.

Обидва працюємо, обидва і вдома щось робимо, ніяких поділів на розумних та красивих. Минулого року взяли нарешті двокімнатну в іпотеку, зараз я готуюся піти в декрет.

З мамою і сестрою я намагаюся спілкуватися рідше, тому що вони не втрачають нагоди розмірковувати над моїм загубленим життям. Це ж жах – жінка працює, встає рано-вранці, а ввечері ще й встає до плити або раковини з посудом! Хіба цьому мене мама вчила?

Найбільше мене дратує лицемірство сестри. Ліза кілька разів приходила в гості з ретельно замазаними синцями на обличчі та зап’ястях.

Видно, що сімейне життя у неї не таке солодке, як у мами, на яку батько жодного разу й голосу не підвищив. Але сестра продовжує розповідати про натхнення та призначення чоловіка.

Я можу Лізу у чомусь зрозуміти. У неї дитина, жодного робочого дня, невиразна освіта, відсутність власних фінансів. Тато, звичайно, не відмовиться прийняти дочку та онука до себе додому, але ж мама їй чайною ложечкою виїсть мозок, що та неправильно свого чоловіка надихала. Такі розмови вже кілька разів траплялися, коли я вперше помітила у сестри синці.

Якби на мене чоловік хоч раз підняв руку, то одразу став би колишнім. На щастя, я не в такому залежному становищі, як сестра і мама, щоправда, остання своєї залежності явно не розуміє.

Завдяки тому, що тато її обожнює досі, вона почувається королевою.

– Ви вдячні повинні бути, що стільки років безкоштовно користувалися дачею, – кричить мама і має намір продавати її, в яку
ми стільки вклали З мамою посварилися вщент. Вона вважає, що це ми повинні бути вдячні їй за Чула якось, що всі проблеми, від
жіночої розпусти! Не знаю, чи всі, але проблеми колишньої дружини чоловіка точно через неї Ми чекаємо на малюка. Свекруха дізналася, що я
перебуваю на обліку в платній клініці.

Продала квартиру та переїхала якомога далі від сина з невісткою. Втомилася постійно бути крайньою
У чоловіка недолуга сестра! Благо, після її останньої витівки він вжив Думки, звичайно, погані, але я періодично думаю, що буде, якщо тата не стане раніше, ніж мами.

Якусь суму він явно їй залишить, але знаючи мамину любов жити на широку ногу і відсутність звички дивитися на цінники, гроші закінчаться швидко, батько все-таки не мільярдер.

І що буде тоді? Хто утримуватиме жінку, яка все життя протрималася на одному “натхненні”. У трудовій книжці такого запису точно немає, та й самої трудової теж немає. А за щось їсти, одягатись, платити за комуналку доведеться.

Хто їй тоді це все забезпечуватиме? Може, Ліза, яка і себе прогодувати без чоловіка не зможе? Сумніваюсь. Чомусь мені здається, що ця відповідальність ляже на мої плечі, а я цього не хотіла б. Сподіваюся, батьки житимуть довго та щасливо та не стане їх в один день. Це буде найкращий
фінал маминої казки. А ось сестрі в житті доведеться туго, тут навіть сперечатися нема про що. Мамине виховання у всій красі.