Таблетки не допомагали, стан не поліпшувався, і заробітком довелося пожертвувати
– Яка дитина у сорок один рік! – кричав на Настю чоловік. – У твоєму віці вже бабусями стають.Насте, дурниць не роби.
Добре, на нашу думку тобі плювати, я це вже зрозумів. А про дитину цю ти подумала?
Я не хочу з крапельницею під пахвою танцювати на її весіллі!
А якщо з нами щось трапиться, поки вона маленька?Загалом, вирішуй це питання. Або я з тобою розлучуся!
Настя зі своїм чоловіком жила ось уже 20 років. Заміж за Максима вона вийшла зовсім молоденькою, ще студенткою.
Усі ці роки Анастасія вважала, що чоловік – її найближча людина, опора, захист. Вона ніколи б і не подумала, що Макс колись піде проти неї.
Нещодавно в родині Анастасії розгорівся серйозний скандал – причиною стала несподівана пізня дитина.
Максим був категорично проти появи ще однієї дитини:
– Насте, ти очманіла? Під старість вирішила матір’ю стати? У нас троє прекрасних синів, Сашко вже студент, а Микола і Дмитро восьмий клас закінчують. Тобі їх мало?
А діти що про нас подумають?! Що батьки збожеволіли?
– Максиме, я все життя мрію про донечку, – упиралася Настя, – раз Бог послав дитину, чому вона не повинна з’явитися на цей світ?!
– А якщо буде знову хлопчик, будемо заходити на п’ятого? – розлютився Максим.
– А я впевнена, буде дівчинка.
Сини теж не підтримали Анастасію. Дізнавшись про поповнення в сім’ї, близнюки Микола і Дмитро категорично заявили, що не ділитимуть свою кімнату ще з кимось.
Найстарший, Сашко, теж висловив свою думку:
– Мамо, ти сама-то не боїшся в такому віці? Раптом із тобою щось трапиться?
– Усе буде добре, – запевнила сина Настя, – не така вже я й стара!
Насправді, така ж ситуація в житті Насті вже траплялася. Коли Анастасія чекала на дитину вдруге, чоловік теж виявився не в захваті.
Сашку було 3,5 роки, грошей не вистачало. Жило подружжя з батьками Максима, і Настя часто сварилася зі свекрухою.
Але коли лікарі сказали, що будуть близнюки, все змінилося. Свекруха дала Максиму гроші на початковий внесок для купівлі квартири. Чоловік став більш турботливим.
Микола і Дмитро, на диво, виявилися спокійними малюками, і Настя навіть висипалася.
Сашко дуже зрадів, що в нього буде з ким погратися, тому займався з братиками, даючи мамі трохи часу відпочити.
Ось і цього разу Настя сподівалася, що ніби за помахом чарівної палички, все саме якось налагодиться.
Однак уже на третьому тижні почалися неприємності – їй ставало зле прямо на роботі.
Настя понад десять років працювала майстром манікюру, тож звикла до специфічних запахів лаків і олій.
А тепер стало просто нестерпно, Настю нудило від одного вигляду яскравих флакончиків.
Таблетки не допомагали, стан не поліпшувався, і заробітком довелося пожертвувати.
Настя весь день лежала пластом, навіть посуд помити жінка була не в змозі. Про прибирання взагалі не йшлося.
Їжу для сім’ї теж довелося купувати, що дуже не тішило Максима і хлопчаків.
Після “звільнення” Насті грошей у родині стало значно менше.
Максим, працюючи фельдшером швидкої допомоги, став працювати по дві доби поспіль, щоб заробити більше.
Старший син перевівся на вечірнє відділення, вдень підробляючи продавцем у магазині електроніки.
Щодня Настя бачила осуд в очах сім’ї, її, не підтримали й батьки, сказавши, що в такому віці приводити на світ дитину пізно й небезпечно.
Сусідки по під’їзду шепотілися за спиною, коли Настя виходила в магазин. Жінка почувалася дуже невпевнено.
Настав другий триместр, і Настя мала пройти черговий огляд.
Лікар на УЗД із серйозним обличчям вдивлявся в монітор і говорив медсестрі якісь параметри. Настя лежала не ворушачись, боялася зайвий раз зітхнути.
Через півгодини, уже не витримавши, вона раптом запитала:
– Лікарю, хто там у нас, хлопчик чи дівчинка?
– Плід жіночої статі. Але є один неприємний момент.
– Що сталося? – злякалася Настя.
– Ви тільки не хвилюйтеся, але я змушений сказати. У дитини дефект розвитку нервової трубки, це серйозна патологія.
На 23 тижні нервова трубка має бути закритою, а у вашої доньки вона відкрита. Дитина може бути інвалідом.
Настя розплакалася:
– Невже не можна допомогти моїй дитині? Можливо, ліки якісь є?
Лікар відвів погляд і промовчав.
Настя вийшла з кабінету і повільно побрела лікарняним коридором. Здавалося, що час зупинився, жінка не чула і не бачила нічого навколо.
Наче уві сні вона доїхала до будинку, але виходити з машини зовсім не хотілося, і Настя заридала в голос.
Трохи заспокоївшись і витерши сльози, жінка зайшла до квартири. Максим був удома, він розігрівав вечерю в мікрохвильовці і дивився новини на кухні.
Дітей вдома не було.
“Найвдаліший час, щоб поговорити з чоловіком” – подумала Настя.
– Я була сьогодні на УЗД, – почала розмову Настя. – Лікар сказав, що буде дівчинка. Але, у дитини є проблеми зі здоров’ям.
– Які проблеми? – насторожився Максим.
– Дефект розвитку нервової трубки.
– І що сказав Олексій Петрович?
– Нічого… А лікарка запропонувала позбутися дитини, але я відмовилася і направлення брати не стала. Не можу я на це зважитися! Не можу, це все одно моя дочка!
– Ти збожеволіла! Ти хоч знаєш, що це означає? Дитина буде інвалідом, якщо взагалі виживе. Завтра підемо разом до лікаря, я сам візьму для тебе направлення.
– Я нікуди не піду, Макс. І не вмовляй…
– Тоді на мене не розраховуй! Я не зможу бачити, як ти сама мучишся і дитину цю мучиш!
Максим підхопився з-за столу і пішов у спальню. Із шафи він дістав велику спортивну сумку і почав збирати свої речі.
– Максиме, що ти робиш? – заридала Настя, – ти мене кидаєш? Тікаєш від проблем? Дочка не тільки моя, це і твоя! Як ти можеш так байдуже до нас обох ставитися?
– Я не маю наміру терпіти це! Я погодився, коли ти вирішила залишити дитину, думав, що все буде добре. Але тепер я не буду потурати твоїм примхам!
Ти про наших старших дітей подумала? Ти хоч раз таких дітей з інвалідністю бачила? У моєї мами через 7 років після мене був син із вродженою патологією. Брат прожив лише півроку.
Я досі згадую цей жах, який пережила наша сім’я. Мама, до речі, більше не хотіла дітей. Тому я не піду на це. І хлопчаків я з собою заберу!
Максим узяв сумку, накинув вітровку і вийшов із квартири. Настя не змогла чоловіка зупинити.
Тетяна Михайлівна, мама Максима, дуже здивувалася, побачивши сина на порозі квартири з речами.
– Що сталося, ви з Настею посварилися?
– Посварилися… Я на розлучення подаватиму! Настя вирішила привести на світ хвору дитину, а моя думка її не цікавить.
– Синку, мати і дитина – це одне ціле, тому вирішувати тільки їй. Заспокойся, давай я тобі чаю наллю.
Максим сів на стілець і, глибоко зітхнувши, запитав у матері:
– Мамо, а ти б привела на світ Івана, якби тоді ти знала, що він серйозно хворий?
– Звичайно ! Я до останнього сподівалася, що є шанс на порятунок. Просто тоді не робили таких операцій на серці.
І до того ж, хіба УЗД ніколи не помиляється? От лікарі у вашій лікарні ніколи помилок не робили?
Максим несподівано згадав, як торік їхній сусідці Катрусі Олексій Петрович сказав, що в дитини вада серця, але хлопчик з’явився абсолютно здоровим.
Взагалі на цього фахівця багато скарг від пацієнтів надходило. Чоловік подумав і вирішив сам у всьому розібратися.
Уранці Максим поїхав у поліклініку. Він піднявся на другий поверх до кабінету УЗД. Але двері були зачинені. Тоді чоловік підійшов до сусіднього кабінету і запитав Олексія Петровича.
– Його сьогодні не буде, – пояснила медсестра, – усі записи перенесли, апарат зламався. Він уже втретє ламається.
Головний лікар сварився, купили дешевий апарат, ось він постійно і ламається. Сьогодні чекаємо медтехніка з області.
Чоловіка охопили великі сумніви щодо правдивості діагнозу, який поставив лікар. У Максима колишній колега працював у платній клініці, і він вирішив туди відвезти дружину.
Повернувшись із магазину, Настя не очікувала побачити чоловіка вдома. Максим серйозно подивився на дружину і велів:
– Збирайся, – коротко сказав він, – поїдемо в платну клініку. Подивимося, що там скажуть.
Настя швидко одягнулася, взяла обмінну карту. Подружжя мовчки спустилося на вулицю.
У платній клініці Настю прийняли дуже швидко. Жінка лікарка довго вдивлялася в монітор апарата, а потім сказала:
– Усі показники в нормі, дитина розвивається відповідно до терміну. Жодних вад я не бачу. У вас дуже спритна дівчинка. Хочете послухати серце?
Максим і Настя кивнули. Максим навіть несподівано для себе розплакався. А Настя вирішила дізнатися з приводу попереднього висновку.
– Нам сказали, що в доньки дефект розвитку нервової трубки.
– Трубка закрита, дитина здорова і розвивається за терміном. Я зараз вам роздрукую висновок.
Насті стало легко – тягар із душі впав. Максим міцно обійняв дружину й поцілував у щоку. Він теж відчув полегшення.
Звісно, Анастасія ще кілька разів проходила повне обстеження. І щоразу вона отримувала підтвердження, що все проходить нормально.
Донька Насті та Максима з’явилася на світ абсолютно здоровою. На виписці були присутні всі друзі та родичі. Навіть ті, хто колись умовляв Настю позбутися малятка.
– Як же на тебе схожа, – сказала Тетяна Михайлівна синові, коли вперше взяла онучку на руки. – Ти подивися, які в неї блакитні очі. Молодець, Максиме! Я пишаюся тобою, синку!
Максим полюбив доньку з першого погляду і весь вільний час проводив із нею.
– Може хоч зі мною телевізор подивишся, – жартувала над ним Настя, – а то все з Даринкою бігаєш.
– Усе потім, – відмахувався Максим, – у нас із Даринкою ще дуже багато справ! Так, моя красуне?
Старші брати, які в один голос твердили, що немовля їм не потрібне, встановили графік прогулянок із сестричкою.
Настя спокійно залишала з ними малятко – знала, що хлопчаки за Даринкою доглянуть