– У сенсі? Ось прямо, у ЗАГС із кимось ходив? Або просто знайшов чергову коханку
Вікторія, вклавши дітей спати, дістала ігристе, налила трішки в склянку, підняла її, подивилася крізь неї на світло, і поставила склянку на стіл.
Перехотілося. Принаймні однієї.
Вікторія зателефонувала подрузі, яка жила у сусідньому під’їзді:
– Даринко, привіт. Ти зайнята? Нічого в мене не сталося… Хоча… Прийди до мене, розповім. Виговоритися треба, а нема кому.
Дарина прибігла:
– Що в тебе знову сталося?!
– Ходімо на кухню, я ігристе відкрила, – не відповівши на запитання подруги, пішла на кухню Вікторія.
– О-о-о! Давай, діставай фужери. Схоже, тебе знову час рятувати, – засміялася Дарина і сама почала накривати стіл.
– Розумієш, я його кохаю! В нас двоє дітей. А він! – Вікторія майже плакала.
– Зрозуміло. Що ще зробив твій недолугий?
– Так, він недолугий, але він мій. Мій! – сказала Вікторія.
– То що він зробив?
– Одружився, – заплакала Вікторія.
– У сенсі? Ось прямо, у ЗАГС із кимось ходив? Або просто знайшов чергову коханку.
– Ось саме у ЗАГС! – заплакала Вікторія.
– Ну що ж, давай за це! – підняла келих Дарина…
…Вікторія понад п’ять років була у статусі коханки. Валентин від дружини не йшов, але Вікторії обіцяв, що обов’язково подасть на розлучення.
А Вікторія любила його, чекала, народила двох дітей. Вона вірила йому, адже він так любить своїх дітей.
Якось Вікторія з Дариною навіть посварилися через це. Дарина не розуміла, що за кохання таке до чужого чоловіка? Але ж швидко помирилися. Точніше, Вікторія сама прийшла до Дарини, більше їй не було кому поплакатися.
Пів року тому Валентин таки розлучився з дружиною. Який був привід, невідомо, але Дарина була впевнена, що дружині набридло ділити його з коханкою. Валентин переїхав жити до Вікторії, вона підбадьорилася, сяяла щастям. Була впевнена, що ось-ось Валентин зробить їй пропозицію.
Тиждень його не було, на телефонні дзвінки він не відповідав, надсилав повідомлення, що потім пояснить усе. І пояснив.
– Все, Вікусю, я одружився! – Валентин радісно збирав свої речі. – Ну, годі тобі, чого ти засумувала. Я вас не кину! А дітей я люблю. Все залишиться, як і раніше. Моя дружина не проти, щоб я спілкувався з дітьми.
– Як так? Я сподівалася, що ти одружишся зі мною, – заплакала Вікторія.
– З тобою? Хіба ж я тобі обіцяв? Мені просто з тобою добре. Та не плач ти, діти ж. Сказав, я вас не кину. Заспокоїшся, подзвониш! – роздратовано сказав Валентин і пішов…
…Дарина вислухала подругу і не знала, що й відповісти.
Сказати, що Віка сама нерозумна? Кому від цього стане легше?
Давати якісь поради було марно.
Тому вони мовчки випили ігристе. Дарина вклала подругу спати, а сама побігла додому.
Через кілька тижнів Вікторія подзвонила Дарині і радісно заявила:
– Наш татусь був у гостях! У нас із ним знову кохання! Та й нехай, що у нього є інша дружина, головне, він мене любить!
Дарина мовчки поклала слухавку.
Слухати про це дивне кохання їй більше не хотілося…