Вона — справжній нарцис. Все має бути тільки так, як вона захоче. Вона — квітка, яка потребує постійного поливу увагою та захопленням. Ніби, весь світ має обертатися тільки навколо неї

Я люблю нарциси, тільки коли це квіти. А якщо це людина-нарцис… То так тяжко. Мені моя свекруха нагадує саме цю квітку. Її поведінка та ставлення до себе та людей часто вибивають з колії. Добре, що ми живемо окремо від неї, я б не витримала її зухвалості.

Ми з чоловіком живемо за містом. Виховуємо двох дітей, вирощуємо овочі в теплиці на продаж та будуємо будинок. Нам ще трохи залишилось, але грошей не вистачає зробити все й одразу. От розтягли ми те будівництво. А свекруха – Алла Сергіївна — це як ложка дьогтю у нашій бочці меду.

Вона — справжній нарцис. Все має бути тільки так, як вона захоче. Вона — квітка, яка потребує постійного поливу увагою та захопленням. Ніби, весь світ має обертатися тільки навколо неї. І головне, незрозуміло, чого їй не вистачає?

Була би вона нещасною жінкою, яка намагається заповнити свою самотність життям своїх дорослих дітей. Так ні. Вона після вийшла вдруге заміж, має власний дім та друзів. Та і троє рідних синів, онуки, скоро буде перший правнук.

В іншій ситуації я би навіть захоплювалася нею. Адже вона чудово виглядає — енергійна, доглянута, вдягається зі смаком. Подорожі, шоппінг — це її улюблена справа. Після виходу на пенсію вона ніколи не буде сидіти на лавочці з іншим літніми жінками.

Але чомусь, щасливою вона не виглядає. Їй завжди чогось не вистачає, всі її не люблять, всі її ображають. Як казала моя прабабуся, “Ні Богу свічка, ні чорту кочерга”.

Звісно, ми намагаємося підтримувати родинні стосунки з нею. Чоловік кожен вечір розмовляє з нею по телефону, цікавиться її життям. На гостину запрошує — їдемо, а часто вона до нас приїжджає.

Після того як ми хотіли у неї позичити гроші на будівництво, я з нею спілкуюсь з обережністю. Боюся попросити, щоб онуків зайвий раз гляділа. Чоловік тоді спитав у неї:

— Мамо, нам не вистачає трохи грошей, щоб кімнату для дітей закінчити. Вже другу зиму будемо в одній товктися. Кухню ось закінчили й техніку необхідну купили…

Алла Сергіївна обурилася не вислухавши:

— Таку дорогу кухню встановили. Це для дружини так стараєшся? У мене все життя була простіше і я не нарікаю. Треба було розраховувати свій бюджет.

— Мамо! – Продовжив чоловік. – Кухню ми робити якісну, щоб на все життя була. І не така вже вона дорога як здається…

Я не знаю чим закінчилась розмова, тоді я вийшла до дітей на двір. Тільки після цього чоловік тиждень ходив без настрою.

Коли я знов зайшла до кухні, свекруха розповідала про свої враження від чергової поїздки містами України. Ще й сумку показала, яку на Закарпатті купила.

З того часу ми вже добудувати дитячу, але тему грошей більше не піднімали. Коли вона приїхала на День народження чоловіка я її радо зустріла:

— Мамо, ми раді вас бачити. Як же Ви гарно виглядаєте, чудове плаття!

— А як же! Жінка має бути гарною у будь-якому віці. – Відповіла вона.

Під час святкування Алла Сергіївна влаштувала справжню сцену.

— Мати тільки одна, – Сказала вона, – А ви, сини, всі покинули мене. Пасинок доглядатиме, дожилася! Мій улюблений син тепер з іншою жінкою живе, мати вже не потрібна…

Я була ошелешена, нічого не сказати. Як можна так говорити? Невже вона не бачить, як ми про неї піклуємося? То городинку підкинемо, з теплиці все свіженьке та красиве вибираємо, то підвеземо додому, щоб вона не їхала автобусом, а ці дзвінки щоденні та безкінечні телефонні розмови…

Мій чоловік перевів все на жарт, а після свята, наодинці мав довгу розмову зі своєю мамою. Після цього Алла Сергіївна стримано вибачилася переді мною та поїхала. Через кілька днів все почалося знову.

Звичайно, я розумію, що у кожної людини свій характер. Але ж є межі! Як можна так отруювати життя своїм дітям і онукам?

Я не знаю, що робити далі. Але я розумію, що так далі продовжуватися не може. Ми з чоловіком хотіли би жити спокійно, без постійних сварок і образ. Зовсім порвати відносини з нею? Було б чудово, але все ж таким мама мого чоловіка. Залишити все так, як є? Але, це не може продовжуватися вічно.

Можливо, хтось із вас зіткнувся з подібною проблемою і знає, як її вирішити? Буду вдячна за будь-які поради.

Не вдається скопіювати.