Як з’ясувалося, я навіть не могла уявити, що мама могла би так вчинити, адже сума була значною. Кілька місяців тому, коли я жила і працювала в Польщі, мама зателефонувала і попросила допомоги

— Що це за ситуація? Де ж ремонт? Мамо, поясни мені, — я не могла повірити своїм очам, коли зайшла до маминої квартири і побачила, що нічого не змінилося.

Мама, очевидно, була вражена, не знала, що відповісти, але потім заспокоїла мене, наливши чаю, і призналася, що гроші, які я їй віддала, пішли на машину для брата.

Як з’ясувалося, я навіть не могла уявити, що мама могла би так вчинити, адже сума була значною. Кілька місяців тому, коли я жила і працювала в Польщі, мама зателефонувала і попросила допомоги.

— Доню, мені потрібно зробити ремонт у квартирі та встановити автономне опалення, а сусіди вже зробили це, і я залишилася одна, — поскаржилася вона.

Я завжди підтримувала маму, люблю її, тому не вагалася віддати їй 10 тисяч євро — це були всі мої заощадження. Я планувала використати ці гроші для купівлі житла, але після розмови з мамою зрозуміла, що вони зараз важливіші для неї.

Мама виховувала нас із братом сама, після того як батька не стало, коли я закінчувала школу, а брат був у восьмому класі. Тато був основною підтримкою сім’ї, і після його смерті мама залишилася без засобів до існування.

Я вже тоді знала, чого хочу, і вступила до університету на власні сили, а після його закінчення поїхала на стажування до Польщі, де й залишилася жити.

Тепер я маю непогану зарплату, але життя за кордоном коштує дорого — у Вроцлаві навіть звичайна кава в кафе обходиться в 150 гривень. Тому я змушена економити, п’ю каву вдома і намагаюся відкладати гроші. Моя мрія — купити квартиру, але ціни на житло тут дуже високі, тому це вимагає часу.

Мій брат цього року закінчив університет, але не може знайти роботу. Мама каже, що він не може знайти роботу, але я вважаю, що він просто не дуже старається. Йому зручно жити за мамин рахунок, але вона цього не розуміє. Вона витратила всі свої кошти на його навчання протягом п’яти років, але тепер він не хоче працювати за спеціальністю через низьку зарплату.

Мама завжди любила брата більше, ніж мене. Я знала це і відчувала, але не придавала цьому значення. Я справлялася сама завдяки підтримці Бога, за що була вдячна.

Оскільки я могла впоратися з життям, мама вирішила, що я повинна допомагати не тільки їй, але й брату.

Я не заперечувала допомогти мамі, але з братом у мене були інші принципи. Він дорослий і сам повинен заробляти на життя, а не чекати, поки все впаде з неба.

Брат завжди обирав найпростіший шлях. З дитинства він звик до того, що всі його бажання виконувалися: спочатку тато, потім мама.

Коли мама попросила допомоги з ремонтом, я зрозуміла ситуацію і віддала всі свої заощадження. Я розуміла, що автономне опалення — важлива справа, і вона сама не впорається з цим. Однак, раз вже замінюються труби, потрібно робити й ремонт стін, тому я сподівалася, що цього разу допомога буде достатньою для неї.

Але коли я приїхала додому і побачила, що гроші пішли на машину брату, я була шокована. Мамі я пояснила, що це неправильно, а брату заявила, що він повинен повернути гроші.

Але мама підтримала брата, сказала, що я сама віддала гроші, і це тільки її справа, як вони витрачені.

«Не дай — не лякай», — сказала мама.

Зрештою, я почала відчувати, що винна, але я не залишу це так. Я вважаю, що брат має повернути гроші, а якщо йому потрібна машина, нехай заробить на неї сам.

Мама ображена на мене і більше не хоче зі мною спілкуватися.

А як ви вважаєте — я права чи не права?