Який п**д*ц!!! Потрібен розголос! Щоб ця історія стала відомою на всю країну! Щоб воєнком, підполковник Валентин Митров став знаменитим настільки, щоб йому не залишилось місця в рядах Збройних сил України

Роман Сініцин :
Який п**д*ц
Ольга Решетилова:
На фото — Атакішиєв Сахіб Магеррам Огли.
Сержант 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Азербайджанець за походженням, який добровольцем пішов захищати Україну. Сахіб та його родина вже давно проживали у Сватовому і вважали українську землю рідною.

13 березня 2017 року Сахіб загинув в Авдіївці. Сватівчані з почестями провели його в останню путь. А нещодавно президент України підписав наказ про нагородження Сахіба Атакішиєва Орденом за мужність (посмертно). Сообщает ukr-biz.net.ua

Орден, який Сахіб заслужив кров’ю, було доручено вручити родині місцевому сватівському воєнкому. Що він і зробив. Привіз його дружині Маргариті за місцем роботи — у місцевий бар, де вона працює адміністратором. Там саме прибирали столи після чергового застілля, обідали далекобійники і гучно грала музика — чудова атмосфера для вручення Ордену.

Воєнком — підполковник Валентин Митров (обов’язково запам’ятайте це ім’я) відвів вдову в дальній куток, поклав на стіл Орден, швидко зачитав наказ і зробив кілька фоток для звітності. Колеги вдови зрозуміли, що відбулося, тільки після того, як почали розпитувати заплакану Маргариту.

Обурені таким ставленням до загиблого земляка місцеві активісти телефонували в Міністерство оборони, де їм порадили забрати у дружини Орден, самим організувати урочистості і вручити його повторно. І пообіцяли, що підполковник Митров у Сватовому не назавжди, колись він піде на підвищення і буде переведений в інше місто.

Місцеві кажуть, що сім’я Митрова живе в ЛНР, що він торгує військовими квитками і бухає до епілептичних припадків. Я цього не знаю — не перевіряла.

Але мені вистачає його ставлення до загиблих Воїнів. Я хочу, щоб сватівський воєнком, підполковник Валентин Митров став знаменитим настільки, щоб йому не залишилось місця в рядах Збройних сил України.

І щоб ця історія стала відомою в усіх військкоматах країни. Бо Митров — один із десятків таких тварюк, для яких на четвертому році війни військомати лишаються лише вигідним бізнесом, а ті, хто пішов воювати, — лише лохами, які відмовилися їм платити.

Допоможіть, будь ласка, репостом.