Ярина мріяла про палкі португальські пристрасті поруч із Рікардо, але реальність виявилася зовсім іншою, і вже через місяць вона зрозуміла, що це не те життя, про яке мріяла

Ярина ніколи не була особливо схильна до романтики. В її розумінні стосунки були простими: якщо хочеш залишатися разом — добре, а якщо ні — розлучаємося, без зайвих драм і суперечок.

Вона завжди була практичною людиною, не любила великих емоційних вихорів. Але все змінилося, коли в її житті з’явився Рікардо.

Знайомство сталося на звичайній вечірці, яку організували її колеги. Ярина працювала в київській рекламній агенції, а Рікардо був молодим дизайнером, який нещодавно переїхав до України з Бразилії. Він відрізнявся яскравістю, емоційністю та невтомною енергією.

Рікардо привернув її увагу своєю усмішкою і легкістю у спілкуванні.

— Ярина! — вигукнув він, коли їх погляди зустрілися. — Твоє ім’я звучить, як музика.

Його сильний акцент додавав йому чарівності. Згодом Ярина дізналася, що він добре знає українську, адже його батьки говорили португальською, а сам він жив в Європі багато років.

З того часу вони почали проводити багато часу разом. Рікардо не боявся відкрито показувати свої почуття, що було зовсім новим для Ярини, яка звикла до стриманості.

Він часто приносив їй квіти, готував смачні страви, запрошував на романтичні вечері. Їхні побачення були насичені емоціями.

«Це те, чого я завжди прагнула!» — думала Ярина, дивлячись на Рікардо, який, здавалося, не міг заспокоїтися. Його пристрасть і тепло захоплювали її, але з часом Ярина почала відчувати втому від постійної емоційної напруги.

Через місяць Ярина помітила, що Рікардо завжди знаходиться у стані емоційного перевантаження. Він міг радісно захоплюватися чимось, але й так само переживати через дрібниці, занурюючись у проблеми і демонструючи свої почуття.

Його жарти ставали більш провокаційними, а їхні вечори перетворювались на довгі розмови про його труднощі на роботі або погляди на життя.

Вона не могла зрозуміти, чому йому потрібно так емоційно реагувати на все, що, на її думку, було незначним.

— Чому ти завжди так переживаєш? — запитала вона, коли він знову почав розповідати про роботу.

— Тому що я хочу бути кращим! — відповів він, як ніби це було очевидно. — Я хочу бути найкращим у всьому, навіть для тебе!

Ярина замислилася. «Кращим для мене?» — подумала вона. «Це абсурдно!»

Спочатку їй подобались його турбота і жести, але тепер це почало дратувати її. Вона відчувала, що її особистий простір все більше зменшується.

Незважаючи на всі її спроби розслабитися та знайти спокій, Рікардо завжди знаходив спосіб втягнути її у свої переживання.

Одного вечора, сидячи на кухні, він заговорив про бажання переїхати до Барселони. Це стало останньою краплею.

— Я зрозуміла, — сказала вона після паузи. — Я не готова до такого життя. Твої емоції виснажують мене.

— Що ти маєш на увазі? — запитав Рікардо, виглядаючи здивованим. — Я думав, ми вже все обговорили…

— Я тебе люблю, але твої емоції занадто важкі для мене. Я не можу постійно бути частиною цього емоційного хаосу. Це не моє.

Рікардо був приголомшений і розчарований. Він намагався говорити, пояснити, але Ярина вже прийняла своє рішення.

Наступні тижні минули в мовчанні, і вони більше не бачилися. Ярина зазвичай не любила конфлікти, але цього разу їй було байдуже — вона відчула полегшення.

Вона знала, що цей крок був необхідний, щоб зберегти свій спокій. Рікардо ще кілька разів намагався зателефонувати і написати, але Ярина залишалася віддаленою.

Вона була вдячна за цей досвід, але зрозуміла, що кожна людина має свій ритм і свій спосіб життя. Вона не могла жити в постійному емоційному штормі.

Хоча вона не тримала на нього зла і не ображалася, вона знала: ця складна, але важлива перемога належить їй. Вона обрала спокій і гармонію.

Через кілька місяців Ярина усвідомила, що те, що на початку здавалося гарячим і захоплюючим, тепер викликає тільки втому. Вона продовжувала будувати кар’єру, насолоджувалася кожним моментом, без зайвої емоційної напруги.

Тепер вона знала, що запалене серце, як сонце в Бразилії, може бути чудовим, але воно також може спалювати не лише в хорошому сенсі.